Предмет: Русский язык, автор: Аноним

Задание 1. Подчеркните числительные. Обозначьте разряды и виды числительных.

(10 баллов)

Шестерёнка, четвертый, тридцать семь, четыреста, двухэтажный, две тысячи двадцатый, пятеро, сто, миллион, семидневка, пятьдесят три, восемьдесят восемь, двенадцать.



Задание 2. Напишите примеры словами. (10 баллов)



А). К 49 + 57 = 106

К 654 + 722 =1376 Б). От 887 – 64 = 823

От 90 – 11 = 79

__________________________________________________________________

___________________________________________________​

Ответы

Автор ответа: Аноним
1

Ответ:

Задание 1.

Четвертый (порядковое числительное), тридцать семь (количественное), четыреста (количественное), две тысячи двадцатый (порядковое), пятеро (собирательное), сто (количественное), миллион (количественное), пятьдесят три (количественное), восемьдесят восемь (количественное), двенадцать (количественное).

Задание 2.

А) К сорока девяти придать пятьдесят семь равно сто жесть.

К шести ста пятьдесят четырем придать семьсот двадцать два равно одна тысяча триста семьдесят шесть.

Б) От восьми ста восемьдесят семи отнять шестьдесят четыре равно восемьсот двадцать три.

От девяноста отнять одиннадцать равно семьдесят девять.

Похожие вопросы
Предмет: Українська література, автор: Аноним
Помогите определить главную мысль оповидання !
^ БАБУСИН ОНУЧОК

Чи то соняшник гойднувся біля тину, чи білявий хлопчик заглядає в подвір’я баби Стехи. Старенькій уже важко розпізнати. Сидить вона на ослінчику біля хати, на колінах руки тремтять — купаються в щедрому сонячному промінні. А довкола — зграйка білих ромашок, ніби сузір’я.

— Бабуню, — крутнувся біля неї Андрійко. — Послала мати, щоб я обірвав вишні. Ви, мабуть, самі нездужаєте?

— Еге ж, нездужаю-таки, — старенька привітно глянула на сусідського хлопчика.

— Зате я, бабуню, хутко все обірву, — запевняє Андрійко. — Тільки листя посиплеться! Баба Стеха дріботить до дверей, шукає в сінцях і виносить полотняну торбину. Хлопчик чіпляє її через плече й біжить у садок. Коли бабуся підійшла до розлогої вишні, Андрійко вже осідлав найвищу гілку. Між зеленим листям тільки сорочка біліє.

— Не гойдайся, онучку, — застерігає старенька, — бо доведеться ловити тебе в пелену.

— Не бійтеся! — гукає згори хлопчик. — Зате мені звідси можна небо дістати!

— Еге ж, — клопочеться старенька. — Небо чи й дістанеш, штани залишиш на сучку.

Сидить Андрійко вгорі, між небом і землею, обриває стиглі ягоди й думає про бабу Стеху. Хороша вона. Завжди пригощає яблуками та вишнями, не свариться, коли якийсь бешкетник залізе до неї в садок.

Живе вона самотньо, от і роздає гостинці сусідським дітлахам. Андрійко глянув униз. Бабуся зіперлася на палицю, така маленька і суха, як маківка.

— Бабуню, а де ваші внуки?

— Далеко, ой, далеко, — хитає головою. — Онучок, як місячко, одненький. Мабуть, виріс уже...

— А чому він не їде до вас?

— Мабуть, клопоти не пускають. Уже й листи не пише...

Змовкла. Ще нижче схилилася на палицю.

— Не барися там, Андрійку, — стривожилася. — Дереву вже важко тримати тебе.

Хлопчик хвацько зістрибує на землю. Увесь обмурзаний вишнями. Пузата торбина відтягує йому руку. Баба Стеха полегшено зітхає: — От і гаразд.

— Прийду до вас і яблука трусити, — каже Андрійко.

— Еге ж, — старенька неквапно ступає, обмацуючи стежку палицею. — Вночі так гупають, аж у хаті дзвенить.

На рундуку хлопчик висипає соковиті вишні у велику емальовану миску. — Бери, Андрійку. Мені вистачить.

Хлопчик дивиться на стареньку, на сиве її волосся, що вибилося з-під хустки, й раптом каже:

— Бабусю, візьміть мене внуком...
Предмет: Математика, автор: ladygina2711001
Предмет: Алгебра, автор: Gunka23