Question

7. У який спосіб у вірші «Наша мова» Василь Голобородько доводить
те, що українська мова є давньою та прекрасною? Спасайте КР!!!!​

Answer 1

Відповідь:

Я готувала для іншого завдання, але можливо, Вам тут щось пригодиться

Василь Голобородько у своєму вірші "Наша мова" говорить, що "кожне слово нашої мови  проспіване у Пісні". Недаремно ж в усьому світі  українська мова визнана однієї із самих милозвучних і мелодійних мов. Пісня, як усна народна творчість, виникла задовго до появи писемності. І вже в ті давні часи дивувала своєю мелодійністю, ліричністю, душевністю. Мова - одна з найбільших цінностей  нашого народу, генетичний код нації, в якому закодована вся любов до рідного краю і народу. Любов не одного покоління.  Недаремно ж автор згадує у поезії  літописи. Ті літописи, у яких описано багатовікові війни нашого народу з загарбниками, згадуються часи, коли слова і умовляння були марні.  Саме тому, напевне, українці мовчать до ворогів словами, записаними в цих літописах. Здається, що недаремно десь у коду нашої нації  визріли слова, висловлені Ліною Костенко через багато  років : "Страшні слова, коли вони мовчать.."

Пояснення:

Answer 2

Ответ:

Філософські, патріотчній

Объяснение:,

Відмовившись від розділових знаків, поет побудував строфи на анафорі й ху­дожньому перенесенні.

Вірш «Наша мова» — це своєрідний заспів до збірки «Калина об Різдві». У ньому автор звертається до мотиву мови як генетичного коду нації. На перший погляд, поезія дуже проста за бу­довою — складається лише із двох строф, не має багато художніх засобів, поет нічого не нав’язує, не повчає, не застерігає.

Автор увесь час ніби повертається до спокійної, чимсь перерваної розмови. Проте твір образний, місткий, з багатоплановим підтекстом, викликає чимало асоціацій. У першій строфі розкривається милозвучність, пісенність української мови, а також її древ­ність. Адже коли не було ще письма, українська мова побутувала в живому спілкуванні, в усній народній творчості, зокрема в піснях. А українські пісні сповнені драматизму, ліризму, душевності.

Такими словами розмовляють українці зі своїми побратимами. Мова в усіх її проявах — усна і пи­семна — уособлює красу, духовність, історію. Мова обслуговує усі сфери життя людини. Цікавою є антитеза «побратими — вороги». Здатність українського народу до побратимст­ва — шляхетна риса, потрібна і сучасним, і майбутнім поколінням.