Повідомлення про кобзарря Гончаренко
Ответы
Ответ:
Объяснение:
Народився Гнат Гончаренко 1835 року в кріпацькій родині у слободі Ріпки Харківського повіту. Пізніше переїхав до Губаєнкового хутора. Осліп на третьому році життя. За свідченням Є. Криста, у 22 роки пішов навчатися до панотця Петра Кулибаби. За спогадами, Г. Гончаренко був суворим послідовником вустинських заповітів і ніколи не відхилявся від традиційних виконавських форм. Ф. Колесса писав, що «незважаючи на невеликий репертуар дум, Гончаренко архаїчним способом рецитації і бандурною грою вибивається на найчільніше місце з-поміж живих кобзарів», його виконавству властиві «архаїчні ознаки, що виявляють в Гончаренкові співця давньої школи, спадкоємця найкращих кобзарських традицій»[1].
Зі слобідських кобзарів Гнат Тихонович Гончаренко найстарший, про котрого маємо матеріали, які докладно описують його гру на бандурі. Існують фотографії бандуристів, які зробив Опанас Сластіон, картини художника Сергія Васильківського, на яких зображені бандуристи, а також іконографічні матеріали. Існують звукові записи на валиках, які розшифрував Філарет Колесса. Цінні спостереження щодо виконавської традиції слобідських кобзарів подають Климент Квітка, Леся Українка та Гнат Хоткевич.