характеристика повільнохвильового сну
Ответы
Ответ:
не знаю а можно по подробнее
Ответ:Фізіологія сну
Динаміка розвитку сну
3. Легкий сон. В ЕЕГ одночасно з альфа-хвилями реєструються окремі високоамплітудні тетахвилі та дельта-хвилі. Зменшується частота серцевих скорочень, артеріальний тиск, температура тіла. Дихання і скорочення серця регулярні. Прокидання утруднене.
4. Глибокий повільнохвильовий сон (дельта-сон). Сплячу людину можна тільки розштовхати або розбудити сильними звуками. Подальше зменшення частоти серцевих скорочень, артеріального тиску, температури тіла.
Описані чотири стадії є повільнохвилевою фазою сну. Її тривалість до 60-90 хвилин. Синхронізуючими центрами є передній гіпоталамус, серединні ядра таламуса, ретикулярна формація довгастого мозку, ядра шва.
Наступна фаза – швидкохвильова (парадоксальний, глибокий сон). У цю фазу ЕЕГ як у стані неспання (парадокс уже в цьому) з бета-активністю, але без поведінкових ознак неспання. Пробудження можливе від шелесту, але не від сильних подразнень (парадоксальність і в цьому). Перша фаза парадоксального сну триває 6-10 хвилин з наступною заміною повільнохвильовим сном. Наступні цикли здійснюються через кожні 60-90 хвилин. Усього за ніч таких циклів 4-5. З часом цикли продовжуються до 140 хвилин при збільшенні тривалості парадоксальної фази до 20-30 хвилин.
У плода сон головним чином парадоксальний. У новонароджених парадоксальний сон становить 60-100 % від усієї тривалості сну, у 25-річних – 25 %, у дорослих – 20 %, у 50 років – 10 %.
Парадоксальний сон ще називають REM-сон, оскільки в цей час виникають швидкі рухи очей (Rapid Eye Movements), хоча рухи тіла відсутні. Частота серцевих скорочень, артеріальний тиск, температура тіла підвищені, а м'язовий тонус знижений. Можуть посмикуватися м'язи обличчя і пальців, виникає нерегулярне дихання, ерекція. Обмін енергії зростає. REM-сон супроводжується снобаченнями. Якщо людину в цю фазу розбудити, вона розповість зміст сну.
На розвиток парадоксального сну впливають синя пляма та інші ядра мосту, ретикулярна формація середнього мозку, лімбічна система, задній гіпоталамус, вестибулярні ядра.
Значення повільнохвильового (ортодоксального) сну:
• зниження рівня вегетативних процесів;
• синтез білків;
• часткове відключення мозку від інформації;
• консолідація логічної пам'яті.
Значення парадоксального сну:
• призупинення подальшого розвитку повільнохвильового сну й зниження збудливості;
• підсилення метаболізму;
• підсилення кровозабезпечення мозку;
• підвищення споживання кисню;
• підвищення активності ферментів;
• забезпечення відновлювальних процесів, у т.ч. і для структури особистості;
• емоційна адаптація зі звільненням від неприємних вражень ("З горем необхідно переспати");
• фіксування 80 % інформації, сприйнятої під час неспання. Переведення вторинної пам'яті в третинну;
• підвищення збудливості сенсорних систем.
Механізми виникнення сну
Гуморальні теорії: теорія гіпнотоксинів (Лежандр, П'єрон), виділення "дельта-пептиду" сну (Моньє). Теорії центрів сну: Геращенков, Гес.
Роль гальмування кори за Павловим.
Кірково-підкіркова теорія сну за Анохіним. У розвитку сну беруть участь кора, підкіркові структури і ретикулярна формація. Від ретикулярної формації до кори надходять активуючі імпульси, підтримуючи її стан неспання. У цей час “центр сну" гіпоталамуса загальмований. При розвитку гальмування в корі “центр сну" гіпоталамуса збуджується і посилає гальмівні імпульси на ретикулярну формацію, яка перестає активувати кору. Розвивається сон.
Объяснение: