твір на тему " Ні, я жива! Я буду жити вічно "
Ответы
Однією з найкрасивіших мов у світі є російська. Існує думка, що за своєю мелодійністю, милозвучністю вона поступається лише італійській. Можливо, з цим доречно було б посперечатися, але справа не в тому. Особисто я щиро пишаюся життєздатністю нашої рідної мови, що пройшла через століття крізь численні випробування, але збереглася у всій своїй красі і багатогранності.
Протягом багатьох століть існування української нації чимало ворогів намагалися позбавити народ не тільки свободи, але й знищити його власну мову, культуру, традиції. Руйнувалися храми, пам'ятники архітектури, знищувалися рукописи, але мова жила. З покоління в покоління передавалися твори народного епосу - билини, оповіді, балади, пісні, в яких відтворилося історичне минуле .українського народу, його героїчна боротьба проти поневолювачів. Кілька разів переживала українська культура, а разом і мова періоди занепаду й відродження. Великий внесок у прогресивні процеси розквіту мовної культури нашої країни зробили великі письменники і поети XIX-ХХ століть - Іван Франко, Леся Українка, Панас Мирний, Марко Вовчок, Михайло Стельмах і багато інших літераторів і художників минулого і сучасності. Вустами Лесі Українки як стверджує наша рідна мова: "Ні, я жива! Я вічно буду жити!".
Безперечно, без своєї мови не може існувати нація. Це питання набуло особливої актуальності в наш час, коли Україна обрала шлях незалежності. Адже мова - це сила, яка об'єднує людей у їх прагненнях і спогадах, у спільному створенні нового суспільства.
Поки що, на жаль, чисту літературну українську мову можна основному почути з екранів телевізорів, по радіомовленню. Очевидно, не всі з нас ще усвідомлюють, що народ, який поважає себе, повинен поважати свою мову, прагнути її вдосконалення і поширення. А без поваги до себе, як відомо, нічого чекати відповідного ставлення від інших.