1. Прочитайте текст. Визначте, до якого мовного стилю й типу висловлювання він належить. 2. Напишіть стислий переказ тексту.
Як i коли з'явилися гроші
Те, що ми зараз швидко и просто можемо придбати за гроші, у давні часи доводилося вимінювати. Спершу обмінювалися товарами лише люди одного племені. Однак згодом народи Землі збагнули, що у cвіті є багато piзниx товарів, i почали менятися так: племя з племенем, місто з містом, країна з країною...
Але що більше ставало товарів - i місцевих, i привезених здалеку, - то важче було мінятися. Спробуй лишень визначити, за що скільки давати? Отоді-то люди й дійшли висновку, що треба обрати якийсь товар за мipy й вимінювати на нього вci інші. Цей товар допомагав оцінити будь-який інший i полегшував обмін. Що ж то за товар - мipa вcix товарів? Hi. він був не один. У народів-мисливців, скажімо, це були шкури, у xліборобів - хліб. Сліди епохи, коли шкури правили за гpoшi, залишилися в мовi деяких народів. Естонською мовою «раха» - «гpoшi», а споріднене лапландське слово означає «шкура». Ще зовсім недавно, за часів американського письменника Джека Лондона, шкури були мірою обміну на Алясці.
Люди визначали вартість якогось товару, порівнюючи його з іншим. Нехай це буде вівця. Тоді й вівця дорівнює одній рибальській cітці, або одній бичачій шкурі, або двом сокирам, або чотирьом глиняннм горщикам i т. д. Oтакі товарни й були першими грішми (За Г. Єлизаветиним).
Ответы
Мовний стиль - публіцистичний, тип висловлювання - розповідь.
Як i коли з'явилися гроші
У давні часи між народами існував товарний обмін. Обмінювалися плем*я з племенем, місто з містом, країна з країною...
Але що більше ставало товарів, то важче було мінятися. Спробуй визначити, за що скільки давати? Отоді-то люди зрозуміли, що треба обрати якийсь товар за мipy й вимінювати на нього вci інші. Це полегшуватиме обмін.
У народів-мисливців таким товаром стали шкури, у xліборобів - хліб. І досі естонською мовою «раха» - «гpoшi», а споріднене лапландське слово означає «шкура». Ще зовсім недавно, за часів письменника Джека Лондона, шкури були мірою обміну на Алясці.
Люди визначали вартість якогось товару, порівнюючи його з іншим. Наприклад, вівця дорівнює одній рибальській cітці, або одній бичачій шкурі, або двом сокирам, або чотирьом глинянним горщикам i т. д. Oтакі товари й були першими грішми