Предмет: Английский язык, автор: DeepStray7

Напишите сочинение на английском про Россию ​

Ответы

Автор ответа: AlexsandrPushkin
0

Ответ:

Russia is one of the largest countries in the world. The vast territory of Russia lies in the eastern part of Europe and the northern part of Asia. Russia is washed by twelve seas and three oceans.Also Russia is a presidential republic. It is one of the leading powers in the world.

Предыдущий вопрос
Следующий вопрос
Похожие вопросы
Предмет: Українська мова, автор: angelinasafonova1503
ПОМОГИТЕ!!!!!!! СРОЧНО!!!!!!ЗАВДАННЯ 1) Пригадайте (усно) ознаки публіцистичного стилю (мету, сферу використання, основні ознаки, жанри, актуальні теми, мовні особливості). 2)Прочитайте подану нижче статтю, складіть і запишіть до неї складний план.


Це був звичайнісінький тролейбус, а в ньому їхали звичайнісінькі пасажири, кожен зі своїми проблемами і клопотами. Неподалік від дверей стояв хлопчик, імовірно, шестикласник, зі значком, на якому був зображений Брюс Лі; хлопчик думав про щось своє й ні на що не звертав уваги.


На одній зупинці до тролейбуса увійшла жінка, інтелігентна на вигляд, гарно одягнена. Проходячи до середини салону, вона не змогла розминутися з хлопчиком і одразу голосно й різко заговорила, відразу розвіявши свій імідж інтелігентної жінки.


– Ти чого стовбичиш тут? Не бачиш, що люди заходять? Ти що, не можеш відійти убік?


Пасажири почали озиратися. Опинившись у центрі уваги, хлопчик знітився і похнюпився. Та, напевно, жінці сподобалася роль публіч­ного ментора, і вона повела далі:


– Ви тільки погляньте – він собі мовчить. Йому й на думку не спаде, що потрібно попросити вибачення.


Хлопчик знітився ще більше. А в тролейбусі розгорілася дискусія про невиховану сучасну молодь, про невдячність і безкультурність дітей, задля яких суспільство затрачає стільки зусиль і коштів…


– Чому ти очі відводиш? Щось не віриться, що тобі може бути соромно, – знову взялася за школяра жінка. – Дивись-но, він собі ще й якогось фашиста на куртку начепив, – продовжувала вона свою педагогічну «атаку», цього разу спрямувавши її на значок із зображенням Брюса Лі. – Ти знаєш, хто там намальований і що там написано?


Жінкою явно заволодів виховний азарт. Вона сповістила на весь тролейбус, що десять років пропрацювала у школі, що набачилась ще не такого і на всі сто відсотків впевнена, що цей хлопчисько є нестерпним учнем і домашнім тираном, що він, звісно ж, у поганій компанії та й взагалі за ним колонія плаче…


Педагогічна «екзекуція» тривала доволі довго. Урешті-решт на одній із зупинок об’єкт виховання не витримав і вибіг із тролейбуса. Хлопчина був розгублений, знічений, у його очах стояли сльози. Він нікуди не пішов, а залишився чекати наступного тролейбуса. Йому треба було ще їхати далі…


На жаль, люди, яким доводиться користуватися громадським транспортом, нерідко виходять із нього з поганим настроєм, брудним взуттям і відірваними ґудзиками. Але ніщо так не пригнічує мене, як подібні до описаного випадки «тролейбусної педагогіки», причому об’єктами її часто стають не тільки діти.


Пригадую такий випадок. В автобусі біля вікна, ближче до переднього входу, сиділа молода жінка в шубі, замріяно дивлячись у вікно. Людей дедалі більшало, було серед них і чимало літніх. Бабуся, яка стала біля жінки, почала голосно розмірковувати про те, яка невихована нині пішла молодь, що навіть місцем не поступиться; яку дорогу шубу має дівчина, а де ж її совість… Докори посипалися, як град, поборницю ввічливої поведінки підтримали й інші пасажири, а молода жінка все дужче блідла.


Коли автобус під’їжджав до наступної зупинки, жінка поволі підвелася і мовчки почала протискуватися до виходу. Всі враз змовкли: стало зрозуміло, що вона вагітна і до пологів залишилося небагато часу. Вийшовши з автобуса, жінка залишилася на зупинці – чекати наступного. І вигляд у неї був дуже пригнічений.


Ніхто у неї не попросив вибачення, але всі почувалися ніяково. Усі, крім войовничої бабусі, яка, вочевидь, і знати не хотіла, що і в інших людей, навіть молодих, теж бувають проблеми…


А могло ж бути й по-іншому. «Дівчино, чи не могли б ви поступитися мені місцем – мені дуже важко стояти». Жінка відповіла б: «Вибачте, я вагітна», – і хтось із пасажирів неодмінно запропонував би бабусі місце. І не було б конфлікту, не було б поганого настрою – якби бабуся виявила лиш трохи тактовності й терпіння.
6 лет назад
Предмет: Другие предметы, автор: pollilpldl
Треба зробити 5 питання
6 лет назад
Предмет: Қазақ тiлi, автор: milana48588
Желательно что бы была про Астану!
6 лет назад
Предмет: Математика, автор: sveta463
помогите пожалуйста
9 лет назад
Предмет: Математика, автор: romanovna2
помогите пожалуйста решить
9 лет назад