Предмет: Українська мова,
автор: Vika14052006
Твір-мініатюра "Перший подих весни"
Ответы
Автор ответа:
4
Настала синьоока весна...Розлилися жартівливі струмочки і співають свою веселу пісеньку.Сніг тане все швидше і швидше...Лагідне сонечко пестить променями твоє обличчя,руки,волосся ніби приговорює:"Ну ось і все,все!Ось і кінець зимі!Вже скоро літечко золоте прийде!"
Ліс одягає своє вбрання,воно віддає оксамитом!Перші квіточки дарують тобі свій привіт...Тобі здається,що все прокинулось з казкового сну.Адже ще вчора нічого не було:все дрімало під важкою ковдрою білого снігу,ще вчора гули заметілі,гуляли віхоли,тріщав дідуган Мороз,але раптом прийшла весна!!!Замкнула зиму за дверима золотими ключами сонця,зняла кригу з річок,заповнила ліси,гаї,поля пташиним співом,прикрасила дерева і тваринок-дала їм нову одежу,подарувала квітам і метеликам нові барви...
Піддавшись пориву мрій,ти ніби злітаєш у невідому даль,в невідомі країни,невідомий світ майбутнього...З цих мрій тебе повертає порив теплого весняного вітру!І враз в тебе виникає відчуття,ніби той порив - це подих,подих весни,яка ніби принцеса чи королева вступила в свої незліченні володіння,або пройшлася легенькою ходою палацом лісу і послухала ,замилувалася мелодією листя ,що шелестіли на гілках...
Весна...Ти вдихаєш на повні груди повітря й поволі випускаєш його,а далі знову поспіхом хапаєш...й насолоджуєшся його чистотою,свіжістю й легкістю...
Ліс одягає своє вбрання,воно віддає оксамитом!Перші квіточки дарують тобі свій привіт...Тобі здається,що все прокинулось з казкового сну.Адже ще вчора нічого не було:все дрімало під важкою ковдрою білого снігу,ще вчора гули заметілі,гуляли віхоли,тріщав дідуган Мороз,але раптом прийшла весна!!!Замкнула зиму за дверима золотими ключами сонця,зняла кригу з річок,заповнила ліси,гаї,поля пташиним співом,прикрасила дерева і тваринок-дала їм нову одежу,подарувала квітам і метеликам нові барви...
Піддавшись пориву мрій,ти ніби злітаєш у невідому даль,в невідомі країни,невідомий світ майбутнього...З цих мрій тебе повертає порив теплого весняного вітру!І враз в тебе виникає відчуття,ніби той порив - це подих,подих весни,яка ніби принцеса чи королева вступила в свої незліченні володіння,або пройшлася легенькою ходою палацом лісу і послухала ,замилувалася мелодією листя ,що шелестіли на гілках...
Весна...Ти вдихаєш на повні груди повітря й поволі випускаєш його,а далі знову поспіхом хапаєш...й насолоджуєшся його чистотою,свіжістю й легкістю...
Vika14052006:
спасибі
Похожие вопросы
Предмет: Алгебра,
автор: fetkevichsasha12
Предмет: География,
автор: jananikolas1978
Предмет: Литература,
автор: andreevvita41
Предмет: Право,
автор: Flaynix
Предмет: Математика,
автор: Аноним