Предмет: Литература, автор: ilonaderefinka

допоможіть дізнатися звідки в нашій мові взялися слова:писати,азбука, диктант, олівець, канікули

Ответы

Автор ответа: meriss
0
Диктант — від латинського слова «дікту» — диктувати. А ще «діктаре», що означає «розпоряджатися, наказувати».Азбука — раніше алфавіт звучав так: аз, букі, веді, глаголь, добро, ... З назв перших двох букв і з’явилося слово азбука.Олівець — Писати — щодо писання, то давній корінь цього слова українська, можливо, успадкувала з індоєвропейських часів. Проте з іншим значенням — пістрявий, пестрий «строкатий» (корінь pьs-). Значення «писати, малювати» зафіксовано лише у слов’янських, балтійських мовах (лит. piẽšti «малювати», прус. peisāi«пишуть»), а також у деяких індоіранських. У слов’ян і балтів це значення (корінь pis-) могло розвинутися під впливом усе тих самих давніх арійських мов, що панували в першому тисячолітті до нової ери в Наддніпрянщині. Принаймні серед їхніх носіїв було чимало письменних людей, без яких не могли обійтися торгівля та дипломатичні відносини. Корінь piś- у індоіранців позначав процес різьблення, карбування, висікання, вирізання (а ще — нарізання м’яса). Семантичний зв’язок із писанням простежується чітко. Pеśa від того ж кореня означало «орнамент, візерунок», pēśalá — «прикрашений, приємний, красивий», pēśakāra —«вишивальниця», дослівно «та, що робить візерунки». Як бачимо, з цим коренем пов’язані українські слова писанка, писанкарство, розписувати, розписний,
вислів «неписана краса»
.Диктант — від латинського слова «дікту» — диктувати. А ще «діктаре», що означає «розпоряджатися, наказувати»
.Азбука — раніше алфавіт звучав так: аз, букі, веді, глаголь, добро, ... З назв перших двох букв і з’явилося слово азбука.
Олівець — від слова олово. Раніше писали на телячій шкурі олов’яними стержнями, а лише згодом перейшли на графіт
Похожие вопросы
Предмет: Қазақ тiлi, автор: daulethajdar135
Сор по Казахстану помогите пожалуйста. 1-тапсырма Мәтінді тыңда.Оқы. Уакыт-адамның өмірі. Біз өмірге келгеннен бастап, уақыт сагаты іске қосылады. Балалык шактағы әрбір кадамымыз да осы уакытка кiредi. Казактын заңғар жазушысы Мұхтар Әуезов "Жұмысың өнсін десен, өткенге өкінгің келмесе, әр минутынды ұқыпты пайдалана біл", - деп, өсиет қалдырған. Осы өсіетті калай орындап жүрміз?! Біз казір мектеп оқушымыз. Жасымыз 12-13-те. Бұл- "өмірміздің 12 жылы өтті" деген сөз. Осы жылдарды біз калай пайдаландык. Ойланып көрші! Осы уакытка дейін не үйрендік? Қандай жаксы істер орындадык? Уакытымыз босқа өтіп жаткан жоқ па? Сабакты калай окып жүрміз? Ата-анамыздын айткан акыл-кеңесін толык тындап жүрміз бе? Мектепте калай жаксы істер істеп жүрміз? Өзімізден кіші балаларға кандай үлгіөнеге көрсеттік? Мені осы сұрақтар толғандырады. Ал сені ше? Сен осы сұрақтар туралы ойланып көрдің бе? "Уакыттын бос откені - омірдін бос кеткені" деген накыл бар. Біздің өмірміз босқа өтіп жаткан жок па? Сен не дейсің? Мәтін бойынша «Кос жазба күнделігін топырыптар. Түсіндірілер. Үзінді Түсініктеме.​