Предмет: Геометрия, автор: olesen5621

Площаль диагонального сечения прямоугольного параллелепипеда равна 100 дм², а стороны основания относятся как 7:24. Найти площадь полной поверхности параллелепипеда

Ответы

Автор ответа: mruzunov
2
Пусть одна часть равна х см. тогда по условию С1D1=7х; А1D1=24х.
ΔА1С1D - прямоугольный А1С1²=576х²+49х²=625х².
А1С1=25х; х=1 дм. А1С1=25 дм. АА1=100/25=4 дм.
Площадь двух оснований равна S1=2·24·7=336 дм².
Площадь боковой поверхности S2=(24+7+24+7)·АА1=62·4=248 дм².
Площадь полной поверхности равна S=S1+S2=336+248=584 дм²
Приложения:
Похожие вопросы
Предмет: Українська мова, автор: aneliyavoloshina
переказ тексту
Я прокинувся вдосвіта від якогось невиразного
гулу.

Кинувся до вікна. Крізь світанковий морок побачив,
як гойдаються дерева під могутніми ударами
рвучкого вітру. Почув, як важко й нестримно
стугонить море. Уночі почався шторм.

Заснути я вже не міг. Я люблю море завжди, а
надто, коли воно штормить.

Одразу ж вирішив, що в школу виберуся з дому
раніше, щоб ще завернути до берега та помилуватися
штормом.

Ледве діждався, поки повставали тато й мама.
Мама почала готувати сніданок, але мені не
терпілось. Коли спішиш, то й п’ять хвилин здаються

тобі вічністю.

Під яскравим ранковим сонцем, під зовсім
чистим, без жодної хмаринки небом від берега і
до молочно-синьої смужки небосхилу гойдалося
море. Гналися одна за одною високі хвилі. Вода
була в одному місці темна, в другому — сіро-
зелена, а в третьому — чорно-синя. Коли по ній
пробігав дужий і пружний вітер, вона швидко
міняла свої кольори. Схоже було, ніби поверхня
води знизу, з самих морських глибин,
освітлюється різнобарвними вогнями.

Бувають шторми з чорним низьким небом, з
важкими кошлатими хмарами, з густими й
холодними дощами. Тоді море — темне, люте і
неприступне.А це був сонячний шторм. Сонячний і іскристий.
Вода манила до себе. Хотілося роздягтись і кинутись
в оту веселу, дзвінку водоверть. Водночас два
предмети привернули мою увагу. Перший — то
парусник, що йшов з моря. Я впізнав парусно-моторну
шхуну «Зоря», вона часто погойдувалась у бухті на
якорі або на тросах біля причалу. Але зараз цей
парусник, немов велетенський птах з білими крилами,
стрімко мчав до берега. Вітер і хвилі гойдали його,
клали на обидва борти, він занурювався носом
глибоко у воду, провалювався серед хвиль так, що
було видно лише вершечок клівера, а згодом знову
вискакував на гребінь хвилі і линув-линув на всіх
парусах.

Друге, що привернуло мою увагу, був собака.
Великий каштановий собака з красивим пухнастим
хвостом. Він стояв на причалі і безвідривно дивився у
море, на парусник.
Предмет: Геометрия, автор: emrata