переказ тексту
Я прокинувся вдосвіта від якогось невиразного
гулу.
Кинувся до вікна. Крізь світанковий морок побачив,
як гойдаються дерева під могутніми ударами
рвучкого вітру. Почув, як важко й нестримно
стугонить море. Уночі почався шторм.
Заснути я вже не міг. Я люблю море завжди, а
надто, коли воно штормить.
Одразу ж вирішив, що в школу виберуся з дому
раніше, щоб ще завернути до берега та помилуватися
штормом.
Ледве діждався, поки повставали тато й мама.
Мама почала готувати сніданок, але мені не
терпілось. Коли спішиш, то й п’ять хвилин здаються
тобі вічністю.
Під яскравим ранковим сонцем, під зовсім
чистим, без жодної хмаринки небом від берега і
до молочно-синьої смужки небосхилу гойдалося
море. Гналися одна за одною високі хвилі. Вода
була в одному місці темна, в другому — сіро-
зелена, а в третьому — чорно-синя. Коли по ній
пробігав дужий і пружний вітер, вона швидко
міняла свої кольори. Схоже було, ніби поверхня
води знизу, з самих морських глибин,
освітлюється різнобарвними вогнями.
Бувають шторми з чорним низьким небом, з
важкими кошлатими хмарами, з густими й
холодними дощами. Тоді море — темне, люте і
неприступне.А це був сонячний шторм. Сонячний і іскристий.
Вода манила до себе. Хотілося роздягтись і кинутись
в оту веселу, дзвінку водоверть. Водночас два
предмети привернули мою увагу. Перший — то
парусник, що йшов з моря. Я впізнав парусно-моторну
шхуну «Зоря», вона часто погойдувалась у бухті на
якорі або на тросах біля причалу. Але зараз цей
парусник, немов велетенський птах з білими крилами,
стрімко мчав до берега. Вітер і хвилі гойдали його,
клали на обидва борти, він занурювався носом
глибоко у воду, провалювався серед хвиль так, що
було видно лише вершечок клівера, а згодом знову
вискакував на гребінь хвилі і линув-линув на всіх
парусах.
Друге, що привернуло мою увагу, був собака.
Великий каштановий собака з красивим пухнастим
хвостом. Він стояв на причалі і безвідривно дивився у
море, на парусник.
Ответы
Відповідь:
Я рано прокинувся від тихого гулу.
Підбіг до вікна. Крізь ранкову темряву побачив, як дерева гойдаються під сильним вітром. Почув, як шумить море. Уночі почався шторм.
Я вже не міг заснути. Мені подобається море завжди, особливо коли штормить.
Одразу вирішив, що піду до школи раніше, щоб ще трохи помилуватися штормом на березі.
Ледве дочекався, поки прокинулись батьки. Мама готувала сніданок, але мені не терпілось. Коли поспішаєш, то і 5 хвилин здаються вічністю.
Море гойдалося під яскравим сонцем та чистим, блакитним небом. Високі хвилі ніби намагалися наздогнати одна-одну. В різних місцях у води були різні кольори. Коли вітер торкався води, вони швидко мінялися.
Шторми бувають різні. Іноді море темне, люте й неприступне. А цього разу був сонячний і іскристий шторм. Але раптом я побачив у морі парусно-моторну шхуну "Зоря". Зазвичай вона погойдувалась біля причалу. Але зараз цей парусник наближався до берега.
Ще мою увагу привернув собака, що безперервно дивився на шхуну.
Пояснення: Якщо є помилки в словах, вибачте))