Предмет: Русский язык, автор: TheSveta2006

Запиши буквенное обозначение правильного ответа:
А) существительные изменяются по числам и падежам.
Б) существительные изменяются по родам, числам и падежам.

Ответы

Автор ответа: Elumi123
1
правильный ответ Б - существительные изменяются по родам, числам и падежам.
Автор ответа: Dasha7354365
0
Б) по родам, числам, падежам.
Очень просто!
Предыдущий вопрос
Следующий вопрос
Похожие вопросы
Предмет: Алгебра, автор: gysiloid
подайте у вигляді многочлена вираз ​
1 год назад
Предмет: Физика, автор: lera555o
Наведіть приклади, коли нерухоме тіло починає рухатися під дією іншого тіла:
1 год назад
Предмет: Английский язык, автор: xvgwvxx
СРОЧНО ПОМОГИТЕ ДАЮ 70 БАЛОВ!Впр. 5 с.55 Поєднати 2 речення в 1 за допомогою сполучників If/Unless 5 Use If to put the sentences together in two ways. Example: Mike works hard at his homework. He probably has the best test results in class. If Mike works hard at his homework, he probably has the best test results in class. Mike probably has the best test results if he works hard at his homework. 1. He trains a lot. He can win the school running competition. 2. I can't solve this problem. I can ask my teacher for help. 3. You look tired. Why don't you have a rest? 4. Our class wins the school basketball competition. We get a prize. 5. They are good students. They keep the school rules. 6. Ann is a monitor in our class. She gets higher test scores.
СРОЧНО ПОМОГИТЕ ДАЮ 70 БАЛОВ!​
1 год назад
Предмет: Математика, автор: dmitrijorel322
Чему равен внутренний угол правильного тринадцатиугольника​
7 лет назад
Предмет: Українська мова, автор: Аноним
Випишіть складні речення з уривку.Товариш — це людина, пов'язана з кимось почуттям дружби, щирий приятель; однодумець, спільник: «Хоть ти і Грек, та цар правдивий, Тобі латинці вороги; Я твій товариш буду щирий» (І. Котляревський); «Хто ж не мріє мати вірного товариша й самому бути таким!» (О. Гончар). Усі похідні від нього мають саме цю семантичну основу: товаришка, товаришувати, товаришування, товариство та ін. Будь-кого товаришем не назвеш. Для цього в нас здавна існують слова пан, пані, панна, добродій, добродійка. Вони вживані як самі, так і з означеннями шановний, вельмишановний, поважний, високоповажний, ласкавий і под.

Слово пан має два значення: представник панівного класу і форма звертання, прийнята в суспільстві. Воно вживається в сімох слов'янських мовах — українській, білоруській, польській, чеській, словацькій, верхньолужицькій, нижньолужицькій. Наша мова розрізняє два значення слова пан навіть граматично: пани — представники панівного класу і панове — множина при звертанні безвідносно до класової належності.

Деякі мешканці України, що досі перебувають у полоні облудних ідеалів радянської доби, категорично виступають проти слова пан як форми звертання. І посилаються при цьому на Тараса Шевченка, який «не любив панів», та на наявність у нашій мові слів на кшталт панщина, запаніти тощо. Але ж наш Великий Кобзар уживав пан та похідні від нього і в другому значенні — як форму ввічливого звертання. Наведу кілька прикладів за «Словником мови Шевченка»: Спасибі вам, панове-молодці, Преславнії запорожці, За честь, за славу, за повагу; Нехай вам, панове товариство, Бог допомагає; Панно, пташко моя! Панно, доле моя! Не соромся, дай рученьку, Ходім погуляймо; Цілую твою стару пані, твоїх молодих діточок; Вельми і вельми шановная і любая моя пані Мар'є Василівно!

Українська дорадянська література, листування діячів нашої культури є для нас належним дороговказом у виборі форм звертання. Наприклад, Леся Українка до своїх близьких подруг зверталася: «Дорога товаришко!» (до Ольги Кобилянської), «Товаришці на спомин» (вірш-звертання до Антоніни Макарової). У більш офіційній ситуації вживала слів добродію, добродійко, пане, пані. У запорізьких козаків у пошані було звертання пане товаришу!, панове товариство!

Фальшивість слова товариш у звертанні до першої-ліпшої людини (це все одно, що кожну жінку називати високим ім'ям кохана) одразу викликала появу не зовсім рівноцінних, а то й цілком недоречних замінників: мужчино!, женщино!, дєвушко!, дамочко! (Мабуть, могли б дійти й до самице!, самчику!)

Отже, без вагань повертаймо те, що належить нам як спадок. Пан (пані) треба вживати перед прізвищем, ім'ям, назвою посади, перед службовим чи науковим званням: пане Петренку!, пані Катерино!, пане майстре!, пане інженере (професоре, лікарю)!, пані вчителько!, панно Лесю! Добродію! (добродійко) застосовуємо при звертанні без імені та прізвища: «Дякую Вам, добродію, за тепле слово!»
7 лет назад