Ответ по предмету Математика: из двух городов расстояние между которыми 71 км , одновременно навстречу друг другу выехали два автомобиля , скорости которых равны 64 км/ч и 78 км/ч соответственно. Через какое время они встретятся ?

Предмет: Русский язык, автор: ielienaosina1

выписать из этих слов глаголы?Паркет,педаль,перила,подзаголовок,подражать,поражение,поскользнуться,пребывать(на работе),превратить,прдмет,презирать,прекратить,преобразовать,преодолеть,препятствие,претворить(мечту в жизнь),прибыть(на работу),привет,привыкать,пригласить, пригодиться, приготовить,прийти,приказать,приключение,прилежный,пример,примерять,примирять,приобрести,природа,присмотреться,приспособить,присутствовать, притворить(дверь),причина,приятный,профессия.

6 лет назад

Предмет: Математика, автор: zhumanovalihan7

за 20 тетрадей и 5 альбомов заплатили 340 тенге сколько стоит одна тетрадь и один альбом если 4 альбома дешевле 10 тетрадей на 40 тенге

6 лет назад

Предмет: Українська мова, автор: Leralsjsj123

ПОМОГИТЕ! В общем, надо сократить этот текст до минимума, при этом, не теряя смысла, сегодня нужно!
НІЧ ПЕРЕД БОЄМ

Ми йшли стежкою мовчки в густих лозах. Діди йшли попереду з сітками і хропачами дуже повільно, ніби на звичайну нічну рибну ловлю, і, здавалося, не звертали жодної уваги ні на гарматну стрілянину, ні на рев німецьких нахабних літаків, — одним словом, увесь німецький фейєрверк, що так замучив нас за останні дні важкого відступу, для них ніби не існував зовсім.

— Слухай, батьку! Ти не можеш іти трохи швидше? — звернувся до Платона Троянда.

Платон не одповів.

— Слухайте, діду, ви не можете іти трохи швидше? — стримуючи дрижаки, спитав Троянда ще раз.

— Ні, не можу, — одповів Платон. — Чого пак ви отакий швидкий стали, хто вас знає? Старий я вже швидко ходить. Одходив уже своє.

— Скажіть, а де ж річка? Далеко річка?

— А ось і річка.

Дійсно, лоза зразу кінчалась, і ми вийшли на чистий піщаний висип. Перед нами була тиха широка Десна. За річкою крутий берег, а далі, праворуч, другий висип і лози. За лозами темні ліси, а над річкою і над лісами вечірнє небо, якого я ніколи таким ще не бачив.

Сонце давно вже зайшло. Але його проміння освітлювало ще з-за горизонту верхи велетенського нагромадження хмар, що насувалися з заходу на все небо.

Хмара була важка, темно-темно-синя, внизу зовсім чорна, а самий верх її, самий вінець майже над нашими головами, було написано шаленими крученими криваво-червоними і жовтими мазками. Величні німі зловісні блискавиці горобиної ночі палахкотіли, не вгасаючи, між шарами хмар. І все це одбивалося в воді, і здавалося, що ми стояли не на землі, що ріки немає, а є міжхмарний темний простір, і ми, розгублені в ньому, малесенькі, як річні піщинки. Небо було надзвичайне. Природа була ніби в змові з подіями і попереджала нас своїми грізними знаками.

Риба боялася такої ночі і шугала по висипах на мілині. Десь за нами і ліворуч попід хмарою носилися ракети, мов змії. Було видно. Світило жовтуватим відблиском жовтої корони хмар. Гриміли гармати. Ми стояли нерухомі. Було щось надзвичайне, урочисте і грізне. Всі примовкли і розгубилися, немов перед якоюсь виключною подією.
— Ну, сідайте, повезем. Чого стали? — сказав дід Платон. Він стояв уже біля човна з веслом. — Повезем уже, а там, що бог дасть. Не вміли шануватися, так уж повезем, тікайте, чорт вашу душу бери... Куди ти хитаєш? Човна не бачив, воїн! — загримав дід на когось із нас.

Ми розсілися в човні мовчки, і кожний думав свою невеселу думку.

— У тебе готово, Савко?

— Можна.

— А хмар наперло. Ач, що робиться! Страшний суд, чи що, починається? — дід Платон подивився на небо і плюнув у долоню. Потім він узяв весло і сильним рухом одштовхнувся од берега.

Савка з онуком гребонули опачинами.

Човен був великий і старий-престарий. Він увесь був просмолений смолою і покарбований часом.

Я сидів у човні близько коло діда Платона. Я дивився на тиху чарівну річку, і на берег, і на суворого кормчого діда, що піднімався наді мною на фоні урочистого неба. Мені здалося, що мене перевозять на той світ. Сором, і розпач, і невимовний жаль, і безліч інших гострих почувань охопили мою душу, і скрутили її, і пригнули. Прощай, моя рідна, дорога Десно.

6 лет назад

Предмет: Литература, автор: Лизка4679357

Сегодня Тортюф идёт во многих театрах России. Что по вашему может привлекать современных режиссеров в пьесе написанной почти 350 лет назад?"

9 лет назад

Предмет: Математика, автор: Аноним

Расставь скобки в выражении так, чтобы запись стала верной:
9967-5490•30:100+160•52=0

9 лет назад

Ответы