Предмет: Литература, автор: koa14

Что повлияло на формирование характера Петра Гринева?
Срочно надо ответить, пожалуйста...

Ответы

Автор ответа: roltON2016
0
Во-первых это вообще то;что его отправили в белгородскую крепость и по дороге он показывал себя не с лучшей стороны,но уже тогда честь и достоинство были для него важны
Во-вторых самое главное,что повлияло-это Пугачевщина,он проявил храбрость,мужество,перед Емельяном Пугачевым,считал своим долгом защищать крепость и свою любовь-Машу Миронову,он всячески пытался скрыть её нахождение,и не впутывать во всё это
Похожие вопросы
Предмет: Українська література, автор: deni2338
7. Скориставшись цитатним матеріалом, охарактеризуйте героїв роману П. Кулiша «Чорна рада».

• ...Високий, огрядний собі пан, кругловидий, русявий;B голова в кучерях, як у золотому вінку; очі ясні, веселі, як зорі; і вже чи ступить, чи заговорить, то справді по-гетьманськи (Яким Сомко).

•...Чужою смертю я волі куповати не хочу (Яким Сомко до Ки- рила Тура, який хотів ціною свого життя визволити побра- тима).

• Здоровенний козарлюга. Пика широка, засмалена на сонці; сам опасистий; довга, густа чуприна, піднявшись перше вгору, спадала за ухо, як кінська грива; уси довгі, униз позакручувані, аж на жупан ізвисали; очі так і грають, а чорні, густії брови аж геть піднялися над тими очима (Кирило Тур).

•Лучче мені проміняти шаблю на верстено, аніж напасти вдвох на одного (Кирило Тур про козацьку честь).

•Чи заговорить, чи рукою поведе, чи піде по хаті кому на душі мов сонечко світить (Леся).

•Чоловічок сей був у короткій старенькій свитині, у полотня- них штанях, чоботи шкапові попротоптувані — і пучки видно. Xіба по шаблі можна б здогадуватися, що ВОНО ЩОСЬ Не просте: шабля аж горіла від золота; да й та на йому була мов чужа. І постать, і врода в його була зовсім не гетьманська. Так наче собі чоловік простенький, тихенький (Іван Брюховецький).

•...Тільки похитувався, гладячи черево; а щоки сміявсь од щирого серця. Така була в його вдача (Черевань).

• Діти мої! Наступає страшна година: перехрестить, мабуть, нас Господь ізнов огнем і мечем. Треба нам тепер такого так уся- — як кавуни: полковника, щоб знав, де вовк, а де лисиця. Послужив я православному християнству з батьком Хмельницьким, послужу вам, дітки, ще й тепер, коли буде на те ваша воля (слова Шрама перед військовою радою на Запорожжі).

• Він добрий був син і щирий козак; лучче йому з нудыги за- Гинути, ніж панотця навік преогорчити й золоту свою сла- ву гряззю закаляти (Петро Шраменко).

• Темний він був на очі, а ходив без проводиря; у латаній свитині й без чобіт, а грошей носив повні кишені. Що ж він робив із тими грішми? Викупляв невольників із неволі. Iще ж до того знав він лічити усякі болісті й замовлять усякі рани (Божий чоловік).

(Это вопрос с учебника: Александра Авраменко, Украинская Литература, 9 класс. с. 290, упр. 7)​