Предмет: Русский язык, автор: 01aida01

Надо писать изложения. Пожалуйста помогите

Приложения:

Ответы

Автор ответа: ЯЯЯЯЯ1111111111
0

В разных частях земного шара природа отличается. Даже на территории одной страны могут быть отличия, если эта страна большая. Как, например, Россия. В России, в разных местах, природа может быть разной, сильно отличаться от природы других мест. Поэтому родная природа для каждого человека - своя. Например, для одних людей, природа родного края, это горы - красивые отвесные скалы, склоны, покрытые травой или лесами, загадочные камни, растения, характерные только для этих мест. Для других родной край природы - это холодное северное море, седые волны, косяки рыб, за которыми отправляются рыболовные сейнера. А для третьих - это море южное, теплое, с песчаными или галечными пляжами, с жарким солнцем над ними, с виноградниками, которые растут по всему побережью.

Есть родная природа - простой лесок, обычная зеленая лужайка, привычные птицы, простые знакомые цветы. Тому, кто здесь живет, такая природа покажется слишком незамысловатой. А тому, кто раньше такого не видел, наоборот, очень романтичной, необыкновенной.

Похожие вопросы
Предмет: Математика, автор: flipras52
Предмет: Алгебра, автор: Ziddz
Предмет: Українська література, автор: dunuss2006
Помогите выписать из вірша "Співець" персоніфікації!!!!!


Співець
Пишно займались багрянії зорі
Колись навесні,
Любо лилися в пташиному хорі
Лісні голосні;

Грала промінням, ясним самоцвітом
Порання роса,
І усміхалась весняним привітом
Натури краса.

Гордо палала троянда розкішна,
Найкраща з квіток,-
Барвою й пахом вродливиця пишна
Красила садок.

А соловейко троянді вродливій
Так любо співав,
Голосом дивним співець чарівливий
Садки розвивав;

Слав до вечірньої зорі прощання,
Що гасла вгорі,
Ще ж голосніше співав на вітання
Поранній зорі...

Вже пролетів, немов пташка зальотна,
Весняний той час, —
Осінь холодная, осінь вільготна
Панує у нас.

Тихо спускається нічка осіння, —
Година сумна;
Місяць холоднеє кида проміння;
Здалека луна

Пугача віщого крик — гук єдиний;
Діброва німа.
Де ж соловейко? де ж спів солов'їний?
Ох, де ж він? Нема!

В вирій полинув, де вічная весна,
Натхненний співець.
Вічно красув там рожа чудесна,
Там теплий вітрець;

Глухо і смутно кругом на просторі.
Мій гаю сумний!
Кинув співець тебе в тузі та в горі,
Тебе й край рідний.

Тиша така тепер всюди панує.
Лиш в листі сухім
Вітер зітха, мов дріада сумує,
Із жалем глухим.

Чом я не маю огнистого слова,
Палкого, чому?
Може б, та щира, гарячая мова
Зломила зиму!

І розлягалась би завжди по гаю
Ясна-голосна
Пісня, й розквітла б у рідному краю
Новая весна.

Та хоч би й крила мені солов'їні,
І воля своя, —
Я б не лишила тебе в самотині,
Країно моя!​
Предмет: Математика, автор: Khorokhorin