Предмет: Английский язык, автор: krist1234kris

переведите басню плиз
THE GRASSHOPPER AND ANT

Ответы

Автор ответа: поляпелагея
2
на английском: One summer day a grasshopper was singing and chirping and hopping about. He was having a wonderful time. He saw an ant who was busy gathering and storing grain for the winter.
"Stop and talk to me," said the grasshopper. "We can sing some songs and dance a while."
"Oh no," said the ant. "Winter is coming. I am storing up food for the winter. I think you should do the same."
"Oh, I can't be bothered," said the grasshopper. "Winter is a long time off. There is plenty of food." So the grasshopper continued to dance and sing and chip and the ant continued to work.
When winter came the grasshopper had no food and was starving. He went to the ant's house and asked, "Can I have some wheat or maybe a few kernels of corn. Without it I will starve," whined the grasshopper.
"You danced last summer," said the ants in disgust. "You can continue to dance." And they gave him no food.
There is a time to work and a time to play.
на Русском:
Попрыгунья Стрекоза
Лето красное пропела;
Оглянуться не успела,
Как зима катит в глаза.
Помертвело чисто поле;
Нет уж дней тех светлых боле,
Как под каждым ей листком
Был готов и стол и дом.
Всё прошло: с зимой холодной
Нужда, голод настает;
Стрекоза уж не поет:
И кому же в ум пойдет
На желудок петь голодный!
Злой тоской удручена,
К Муравью ползет она:
"Не оставь меня, кум милый!
Дай ты мне собраться с силой
И до вешних только дней
Прокорми и обогрей!"-
"Кумушка, мне странно это:
Да работала ль ты в лето?"-
Говорит ей Муравей.
"До того ль, голубчик, было?
В мягких муравах у нас -
Песни, резвость всякий час,
Так что голову вскружило".-
"А, так ты..." - "Я без души
Лето целое всё пела".-
"Ты всё пела? Это дело:
Так пойди же, попляши!"
Похожие вопросы
Предмет: Алгебра, автор: Ziddz
Предмет: Українська література, автор: dunuss2006
Помогите выписать из вірша "Співець" персоніфікації!!!!!


Співець
Пишно займались багрянії зорі
Колись навесні,
Любо лилися в пташиному хорі
Лісні голосні;

Грала промінням, ясним самоцвітом
Порання роса,
І усміхалась весняним привітом
Натури краса.

Гордо палала троянда розкішна,
Найкраща з квіток,-
Барвою й пахом вродливиця пишна
Красила садок.

А соловейко троянді вродливій
Так любо співав,
Голосом дивним співець чарівливий
Садки розвивав;

Слав до вечірньої зорі прощання,
Що гасла вгорі,
Ще ж голосніше співав на вітання
Поранній зорі...

Вже пролетів, немов пташка зальотна,
Весняний той час, —
Осінь холодная, осінь вільготна
Панує у нас.

Тихо спускається нічка осіння, —
Година сумна;
Місяць холоднеє кида проміння;
Здалека луна

Пугача віщого крик — гук єдиний;
Діброва німа.
Де ж соловейко? де ж спів солов'їний?
Ох, де ж він? Нема!

В вирій полинув, де вічная весна,
Натхненний співець.
Вічно красув там рожа чудесна,
Там теплий вітрець;

Глухо і смутно кругом на просторі.
Мій гаю сумний!
Кинув співець тебе в тузі та в горі,
Тебе й край рідний.

Тиша така тепер всюди панує.
Лиш в листі сухім
Вітер зітха, мов дріада сумує,
Із жалем глухим.

Чом я не маю огнистого слова,
Палкого, чому?
Може б, та щира, гарячая мова
Зломила зиму!

І розлягалась би завжди по гаю
Ясна-голосна
Пісня, й розквітла б у рідному краю
Новая весна.

Та хоч би й крила мені солов'їні,
І воля своя, —
Я б не лишила тебе в самотині,
Країно моя!​