Предмет: Русский язык, автор: Томск1

сочинение на тему о мышах и кошке

Приложения:

listikko: Это какой класс?сколько надо предложений?
Томск1: 3 класс. Чем больше тем лучше.
listikko: Можешь переделать-написать от своего имени,что это у вас есть кошки.
Томск1: Спасибо большое .
listikko: Извини,не посмотрела картинку,а ты не написал(а),что сочинение именно по картинке нужно!
Томск1: забыл написать.
listikko: Тогда совсем по-другому надо. Кошку заперли в клетке,и мыши обрадовались,стали песни петь-пищать и плясать,хвостиками размахивать.Кошка очень злилась,выгибала спину и шипела.Если бы открыли клетку,то она бы сразу бросилась на мышей и многих поймала бы!
Томск1: Так тоже пойдет

Ответы

Автор ответа: listikko
2
У нашей знакомой тети Вали свой дом и рядом  огород.У нее есть две кошки-серая пушистая Фрося и ее дочка серо-белая Муся. Когда Муся и другие котята были маленькие,Фрося приносила своим детям маленьких мышек,пойманных в огороде или на чужих участках. Котята играли с живыми мышками и так  учились охотиться на них.Теперь уже взрослая Муся прекрасно ловит мышей.Они прячутся  в соломе или среди мусора,но Муся чует их своим носом и терпеливо ждет,когда мышка выглянет.Тут-то Муся и хватает мышку.
Похожие вопросы
Предмет: Английский язык, автор: romanslobonebuk
Предмет: Українська мова, автор: soliagrinch
Стислий письмовий переказ тексту
Перед тим, як замішувати тісто, мати неодмінно чепурили світлицю: підмітали долівку й черінь, підмазували піч.Впоравшись, мати витягували з печі макітру з теплою во­дою, ретельно вимивали руки і, висушивши свіжим рушни­ком, казали приповідку: «Бог на поміч». Брали борошно, вне­сене із комори, і починали пересівати.У неньчиних руках сито ходором ходить, поплескуючись у долонях, і біла пороша настелює пухку ковдру. Зістукавши ночви, висипають борошно в пічну діжу, затим додають кисло­го молока і дерев’яною лопаткою розмішують його.

Розмісивши борошно з молоком, мати розмочують у теплій воді кавалочок тіста, що лишився од минулої випічки, бо без нього замішок не вчиниться, не зійде він пухким тілом. Коли ж кваснець заправлено, висаджуємо діжу на окраїну печі, уку­туємо куфайкою і покриваємо зверху чистим рябчунцем, щоб «хліб не захолов і вчасно зійшов».Ледь-ледь збиралося на досвіт, і мати, вмившись, зодягали чисту сорочку, підв’язувалися вишитим фартухом.Доки варилося снідання, мати місили тісто. Коли ж, наре­шті, воно ставало в’язким, як ґума, мати призупиняли робо­ту, а потім починали викачувати хліб.Легкими помахами рук відривали опецьок тіста, вмокали у воду руки, щоб воно не прилипало, й, перекидаючи з однієї долоні в другу, формували круглу, наче сонце, хлібину. Злегка поплескавши верхівку, ненька клали паляницю на рушник.Доки мати викачували останню паляницю, я біг за лопатою і, внісши, приставляв її до припечі. Розіславши капустяний лис­ток поверх ясенового язика лопати, вони змащували його олією або притрушували борошном й усаджували хлібину. Зробивши виделкою зверху кілька проштрикнів, мати метко шугнули ло­пату з хлібиною в гарячу утробу печі; потім другу, третю…Згодом ненька заглядають у піч, витягують буханець, ва­жать у руці — якщо важкуватий, значить ще не надійшла пора виймати. Лише за другим чи третім заходом, коли від легкого постуку низ паляниці одгукнеться подзвоном, почнуть виймати зарум’янілі хлібини й розсаджувати їх вервечкою на розісланий рушник. Кожен буханець неодмінно видмухають, ошкребуть нижню скоринку від залишків капустяного листя, і вони стають чистенькі, зарум’янілі, а зі споду наче людська п’ятірня відбилася…І як тільки хліб трохи остигне, мати змащують його здо­ром. Верх хлібини робиться блискучим, запашнішим. Затим прикривають святковим рушником, «щоб достигали».Хліб на столі — то найбільше багатство, і до нього треба зі святістю ставитися.

Срочно!!!
Предмет: Математика, автор: levkinapolina
Предмет: Другие предметы, автор: weronika61