Предмет: Русский язык, автор: Romik228

подбери для каждого предложения подходящее по смыслу подлежащие. ... живёт в тёплых странах . Целый день хлопочет в лесу ... . ... прол..жит в берлоге всю долгую зиму . ... кормится к..рой деревьев . ... хорошо растёт в сухих светлых местах. ... любит влажную почву . ... охотится ночью . ... плавает в холодных северных морях . Слова для справок : сосна , ель , белка , заяц , медведь , сова , слон , морж . Напиши предлоюение , вставь в слова пропущенные буквы .

Подчеркни в предложениях главные члены определи падеж имён существительных , которые являются в предложение подлежащими . Пожалуйста быстрей :-D


Romik228: скоро ?
SvyatoS2014: 2 мин.
SvyatoS2014: Писать много)00
Romik228: ))

Ответы

Автор ответа: SvyatoS2014
42
Слон живет в тёплых странах (Им.п.) Целый день хлопочет в лесу белка (Им.п)  Заяц кормится корой деревьев (Им.п.) Ель хорошо растёт в сухих светлых местах (Им.п.) Сова охотится ночью (Им.п) Морж плавает в холодных северных морях (Им.п.)

SvyatoS2014: Пролежит в берлоге медведь (Им.п.(
Автор ответа: ksen04
86
Слон(И.п.) живёт в тёплых странах(Т.п.) .(глав.члены:слон____,живёт=====)
Целый день(В.п.) хлопочет в лесу(П.п.) белка(И.п.).(белка____, хлопочет====)
Медведь(И.п.) пролежит в берлоге(П.п.) всю долгую зиму(В.п.).(медведь____,пролежит===) 
Заяц(И.п.) кормится корой(Т.п.) деревьев(Р.п.) .Заяц___,кормится====)
 Сосна(И.п.) хорошо растёт в сухих светлых местах(П.п.). (сосна___,растёт=====)
Ель(И.п.) любит влажную почву(В.п.) .(ель____,любит=====)
 Сова(И.п.) охотится ночью(Т.п.) . (сова_____,охотится=====)
Морж(И.п.) плавает в холодных северных морях(П.п.).
 (морж____,плавает=====)

Имена существительные,которые являются подлежащими:Слон,белка,медведь,заяц,сосна,ель,сова,морж-все стоят в Именительном падеже.
Похожие вопросы
Предмет: Українська мова, автор: vikagybena12
переказ тексту
Музика дзвону… Вона і заспокоює, і навіює спогади, і змушує замислитися, і проймає душу. Коли я слухаю мелодію дзвонів (які із часів мого дитинства скидали з дзвіниць церков та соборів, а самі храми перетворювали на клуби, склади, цехи чи конюшні), то вчувається мені в ній музика Відродження. А отже, і пам’ять про наших предків, традиції, культуру. Хтось може закинути: чи моя то справа - писати про дзвони. Адже я не служитель церкви, не дзвонар, не виконавець духовної музики. А річ у тім, що пригадався мені випадок, що стався з одним знайомим. Жив він у Дарниці (це район Києва) поруч із лісом. Повітря свіже, та весь час йому докучали кашель, нежить, головний біль. І ось переїхав у нове місце - поблизу Володимирського собору. І почалось у нього нове життя - без недуг і болів. Запитує в мене: можливо, каже, вплинуло на мене святе місце? Хочу відповісти йому цілком серйозно: неодмінно вплинуло і святе місце. Адже згадаймо, що в Україні храми зводили на місцях, які ретельно вибирали, перевіряли рамками з лози, чи немає там, як тепер кажуть, патогенних* зон. Та, на мою думку, вплинуло на здоров’я того чоловіка те, що він щодня вранці й увечері чув дзвони, оскільки мешкав біля собору. Було якось у пресі повідомлення: учені дослідили, що низькі тембри дзвонів зменшують вміст у повітрі хвороботворних вірусів. Щоправда, вчені пояснюють це іншим. Наприклад, доктор медичних наук, академік Віталій Гирін вважає: діють на людину віра, настрій, певність у тому, що недугу можна подолати. Завдяки цьому посилюється імунна система, хвороба відступає. Із цим можна цілком погодитися. Кожен, хто слухає церковні дзвони, відчуває, як заспокоюється його нервова система, як здоровшає увесь організм. Дзвони завжди відігравали велику роль у житті міст і сіл. Вони скликали людей на віче, попереджали, оповіщали, били на сполох. Збирали громаду на оборону землі рідної, для розв’язання всіх важливих і нагальних проблем. Велику роль організатора людей виконував дзвін - цей інструмент од Бога. Адже колись Всевишній сказав пророку Мойсею: зроби собі срібні сурми у вигляді кута, і вони сурмитимуть на скликання громади. Однак ще довго на землі не було такого інструменту. Лише на початку V століття святий Павлин зробив ті срібні сурми, і вказав йому на це також Бог. Якось уві сні почув єпископ дивовижну мелодію, що притягувала його, кликала, тривожила душу. Він пішов на звук, і мелодія вивела його до поля, де росли прекрасні квіти небесного кольору - дзвіночки. Це вони дзвеніли, це їхня пісня бентежила душу, змушувала серце частіше битися. Раптом єпископ помітив, що не його одного покликала неземна мелодія: звідусюди до поля наближалися люди, зачаровані дивними звуками. І тоді Бог сказав святому Павлинові, що такої форми мають бути срібні сурми. Святий Павлин зробив дзвони. Квітка віддала витворові не тільки свою форму, а й назву. Та ще майже два століття винахід єпископа пролежав без дії. Лише на початку VII століття Папа Римський Савеніан знайшов духовне його призначення в християнстві.Настрій дзвону завжди передається слухачам. Приміром, коли померла людина, то дзвін спочатку сумно сповіщає про це, але потім звучать світлі ноти: так, людини немає, але її душа вічна, вона завжди житиме в пам’яті рідних, близьких, нащадків. Музику дзвонів часто називають музикою небес, музикою, що лине від самого Бога. Є в тих дзвонах, певно, якась таємниця, розгадати яку, мабуть, неможливо
Срочно!!!! не менше 1.5 сторінки ​
Предмет: История, автор: anastasiadyak22
Предмет: Физика, автор: chelovekrubik