Предмет: Українська мова,
автор: albinaborisenko1
сочинение на тему опис мистевости
Ответы
Автор ответа:
0
Вулиця мого дитинства
Для кожної людини назавжди залишаються в пам'яті ті місця, де вона народилася і провела своє дитинство. І як далеко не закидала нас доля, але кожного манить до себе рідний дім, рідна вулиця. Після довгої розлуки все здається миліше і дорожче нашому серцю. Так буває і зі мною, коли повертаюся додому після літніх канікул, коли знову крокую Дичківською вулиці, на якій живу разом з батьками.
Вона нічим особливим не відрізняється від інших вулиць села. Тут розташоване невелике підприємство, де можна купити або полагодити автомобіль. Перетинає вулицю річка Гнізна зі своїми притоками. В кінці вулиці - пасовище і млин. Паралельно нашій вулиці проходить залізнична колія, а за нею видніється ліс.
Якщо стати на краю лісу, видно мою вулицю: біленькі будиночки під червоною черепицею потопають в буйній зелені садів.
Я люблю свою вулицю в будь-який час року. Люблю її затишні садиби, привітні віконця будинків, високі дерева, квітники і доріжки у дворі.
Але вулиця без людей, як ліс без птахів. На моїй вулиці всі люди привітні та ласкаві. Хоча я і не знаю їх всіх по іменах, і в селі прийнято з усіма вітатися.
Найбільше люблю свою вулицю вечорами, коли притомлені люди сидять на лавках біля будинків, гомонять через паркан один з одним, а сільські дітлахи виходять пошуміти. Тільки тоді відчуваєш, що навколо тебе - усі рідні, хороші люди з нашої вулиці.
Для кожної людини назавжди залишаються в пам'яті ті місця, де вона народилася і провела своє дитинство. І як далеко не закидала нас доля, але кожного манить до себе рідний дім, рідна вулиця. Після довгої розлуки все здається миліше і дорожче нашому серцю. Так буває і зі мною, коли повертаюся додому після літніх канікул, коли знову крокую Дичківською вулиці, на якій живу разом з батьками.
Вона нічим особливим не відрізняється від інших вулиць села. Тут розташоване невелике підприємство, де можна купити або полагодити автомобіль. Перетинає вулицю річка Гнізна зі своїми притоками. В кінці вулиці - пасовище і млин. Паралельно нашій вулиці проходить залізнична колія, а за нею видніється ліс.
Якщо стати на краю лісу, видно мою вулицю: біленькі будиночки під червоною черепицею потопають в буйній зелені садів.
Я люблю свою вулицю в будь-який час року. Люблю її затишні садиби, привітні віконця будинків, високі дерева, квітники і доріжки у дворі.
Але вулиця без людей, як ліс без птахів. На моїй вулиці всі люди привітні та ласкаві. Хоча я і не знаю їх всіх по іменах, і в селі прийнято з усіма вітатися.
Найбільше люблю свою вулицю вечорами, коли притомлені люди сидять на лавках біля будинків, гомонять через паркан один з одним, а сільські дітлахи виходять пошуміти. Тільки тоді відчуваєш, що навколо тебе - усі рідні, хороші люди з нашої вулиці.
Похожие вопросы
Предмет: Русский язык,
автор: Annelle87
Предмет: Литература,
автор: ника2872773
Предмет: Литература,
автор: Ananas5pineapple
Предмет: Другие предметы,
автор: Аноним
Предмет: Қазақ тiлi,
автор: anonim5165