Предмет: Другие предметы, автор: Nensi007

Напишіть будь ласка 30 загадок про тварин(з в1дпов1дями)

Ответы

Автор ответа: Unique23
3
Гостроносий і малий,
Сірий, тихий і незлий.
Вдень ховається. Вночі
Йде шукать собі харчі.
Весь із тонких голочок.
Як він зветься?...
(Їжачок)


* * *
Я веселенький звірок,
Плиг з ялинки на дубок.
(Білка)


* * *
Не князівської породи,
А ходить в короні,
Не їздець, а зі шпорами,
Не сторож, а рано будить.
(Півень)


* * *
Буркотливий, вайлуватий,
Ходить лісом дід кошлатий:
Одягнувся в кожушину,
Мед шукає і ожину.
Літом любить полювати, 
А зимою — в лігві спати. 
Як зачує він весну — 
Прокидається від сну.
(Ведмідь)


* * *
Довгі ноги  - довгий ніс.
Прилетів – обід приніс.
Смачних жабеняток
Для своїх маляток.
(Лелека)


* * *
Влітку медом ласував,
Досхочу малини мав.
А як впав глибокий сніг,
Позіхнув і спати ліг.
Бачив чи не бачив сни,
А проспав аж до весни.
(Ведмідь)


* * *
Звірята рогаті,
Та ще й бородаті,
Ходять пастись в лози. 
Хто? Вгадайте!
(Кози)


* * *
Сірий, ікластий,
Хоче вівцю вкрасти.
(Вовк)


* * *
Дуже товсті ноги маю,
Тихо їх переставляю.
Височезний я на зріст,
Біля рота маю хвіст!
(Слон)


* * *
Хоч годинника не має,
Вранці він нас піднімає.
Кожен прокидається – 
З сонечком вітається.
(Півень)


* * *
Він такий смугастий,
Він такий ікластий,
Найстрашніший у тайзі,
Перед ним тремтять усі,
Як роззявить пащу: игрр!
Називають звіра … .
(Тигр)


* * *
В лісі вогник рудуватий
Шишки лускає завзято.
(Білка)


* * *
І вдень, і вночі
У кожусі на печі.
(Кіт)


* * *
Маленьке, сіреньке,
А хвостик як шило.
(Миша)


* * *
Куди повзе – 
За собою хату везе.
(Черепаха)


* * *
По горах, по долинах
Ходить шуба і свитина.
(Вівця)


* * *
Не ходжу я,  а скакаю,
Бо нерівні ноги маю.
Через поле навмання
Перегнав би я коня.
(Заєць)


* * *
Котиться клубочок
Зовсім без ниточок.
Замість ниточок – 
Триста колючок.
(Їжак)


* * *
Ось хатина, в ній – Співак
Як цю пташку звати…
(Шпак)


* * *
Швидко скрізь цей літає,
Безліч мошок поїдає,
За вікном гніздо будує,
Тільки в нас він не зимує.
(Ластівка)


* * *
За вікном летить сніжок,
Піднялася віхола.
Але бачу я пташок
Що сидять під стріхою!
Чи-чив-чив, чив-чив-чив-чив!
Хто співати їх навчив?
Сірі пташенята ці
Звуться, діти, …
(Горобці)


* * *
Довгі ноги
Скік та скік…
Ми погнались – 
Він утік…
(Заєць)


* * *
Ліс обійшов, поїв весь мед,
В барлогу ліг і спить…
А мед він любить, не секрет,
На те він і …
(Ведмідь)


* * *
Величезний на зріст,
Пишним віялом хвіст.
До колін борода.
Що за горда хода!
По усьому двору
Розтання дітвору.
Порозгонив і зник.
Був це, діти …
(Індик)


* * *
Довгі вуха,
Куций хвіст,
Невеличкий
Сам на зріст.
На городі 
Побував  - 
Нам капусту 
Попсував.
(Заєць)


* * *
Крізь зимові заметілі
Пташенята прилетіли.
В них червоні гарні груди – 
Ніби яблука усюди
Хтось розвісив у дворі.
Звуться пташки…
(Снігурі)


Похожие вопросы
Предмет: Литература, автор: kotik192019
ПОМОГИТЕ ПОЖАЛУЙСТА В стихотворении выпишите военные будни :
Ты помнишь, Алеша, дороги Смоленщины,
Как шли бесконечные, злые дожди,
Как кринки несли нам усталые женщины,
Прижав, как детей, от дождя их к груди,

Как слёзы они вытирали украдкою,
Как вслед нам шептали:- Господь вас спаси!-
И снова себя называли солдатками,
Как встарь повелось на великой Руси.

Слезами измеренный чаще, чем верстами,
Шел тракт, на пригорках скрываясь из глаз:
Деревни, деревни, деревни с погостами,
Как будто на них вся Россия сошлась,

Как будто за каждою русской околицей,
Крестом своих рук ограждая живых,
Всем миром сойдясь, наши прадеды молятся
За в бога не верящих внуков своих.

Ты знаешь, наверное, все-таки Родина -
Не дом городской, где я празднично жил,
А эти проселки, что дедами пройдены,
С простыми крестами их русских могил.
Не знаю, как ты, а меня с деревенскою
Дорожной тоской от села до села,
Со вдовьей слезою и с песнею женскою
Впервые война на проселках свела.

Ты помнишь, Алеша: изба под Борисовом,
По мертвому плачущий девичий крик,
Седая старуха в салопчике плисовом,
Весь в белом, как на смерть одетый, старик.

Ну что им сказать, чем утешить могли мы их?
Но, горе поняв своим бабьим чутьем,
Ты помнишь, старуха сказала:- Родимые,
Покуда идите, мы вас подождем.

"Мы вас подождем!"- говорили нам пажити.
"Мы вас подождем!"- говорили леса.
Ты знаешь, Алеша, ночами мне кажется,
Что следом за мной их идут голоса.

По русским обычаям, только пожарища
На русской земле раскидав позади,
На наших глазах умирали товарищи,
По-русски рубаху рванув на груди.

Нас пули с тобою пока еще милуют.
Но, трижды поверив, что жизнь уже вся,
Я все-таки горд был за самую милую,
За горькую землю, где я родился,

За то, что на ней умереть мне завещано,
Что русская мать нас на свет родила,
Что, в бой провожая нас, русская женщина
По-русски три раза меня обняла​