Твір на тему: «Жіночий вимір людського щастя» (за романом В.Гюго «Собор Паризької Богоматері»). Если несложно можете подставить несколько цытат
Ответы
Ответ:
У світі роману Віктора Гюго "Собор Паризької Богоматері" розкривається величезний панорамний вимір людського щастя, але особливо барвисто його осяює жіночий образ. У цьому вражаючому шедеврі літератури, жінки виступають не лише як персонажі, але й як невичерпний джерело емоцій, мудрості та неповторної краси.
"Усе велике на світі робиться завдяки жінці. Жінка – це мати, що носить у собі сили відновлення і життєстворення."
У романі, кожен образ жінки несе в собі загадку, таємницю нового життя. Їхні постаті ніби пронизані силою природи, що втілюється в магії материнства.
"Жінка - це не тільки чуттєвий об'єкт, але й джерело нездоланної сили. Її душа, ніби безмежний океан, таємниця якого завжди приваблює відважних дослідників."
В образах жінок роману виявляється велич та непередбачуваність. Вони несуть на собі відповідальність за збереження традицій, краси та любові, перетворюючи свої душі в скарбницю високих ідеалів.
"Справжня сила жінки – це не лише в здатності витримувати негоди, але і вмінні зберігати свою гідність і красу серед бурь життя."
Спокутуючи тяжкості долі, жінки у романі виростають національними героїнями. Вони вчать нас мудрості, що полягає в умінні нести свої хрести із гідністю та сміливістю.
"Жіноче щастя – це не лише у коханні, але і в можливості самовираження, в реалізації власних талантів та врівноваженості душі."
Жінки роману не обмежуються тільки роллю коханої чи матері. Вони активно вступають у соціальне життя, виявляють свою інтелектуальну та емоційну силу, роблячи світ яскравішим та насиченішим.
Таким чином, у світі "Собору Паризької Богоматері" Гюго жіночий вимір людського щастя є складною інтригою, де кожна жінка – це велика та самобутня мозаїка, що додає глибину і кольори загальному полотну життя.