Від хлопця допоможіть будь ласка
Ответы
Ответ:
Тяжкий був час, наче, сам не свій. Звичайнісінький день, я пішов на гірку до інших хлопців. Притяг санчата, та побачив великі сані, та й заципив їх. А на вулиці морозно, сніг дує в обличчя, словом, холодно було дуже. Аж раптом, мене потягло у великі сані, вони розігналися дуже швидко, я навіть і слова сказати не міг, розгледів, те що зі мною якась дуже гарна жінка, яка й веде сані. Я заснув. Прокинувшись, я відчував холод, втому, не розумів де я. До мене підішла Снігова Королева, та ніжно поцілувала. Цей поцілунок був настільки холодний, не передати словами! Я почав замерзати ще більше...
Так пройшло багато часу, мені там почало подобатись, до холоду я з часом звик.
Якось, у палац зайшла якась дівчинка, котра почала кричати "Кай, мілий мій Кай", а я все не розумію хто це, й дивлюсь крижаним поглядом. Дівчина підбігла та дуже сильно мене обійняла, навіть заплакала, а я стояв на місці, наче якась статуетка...
Сльоза дівиці впала мені не серце, й я відчув таке тепло, мені стало дуже тепло. Я прийшов до тями, та все згадав, на радощах я обійняв дівчиську, поцілував її, та сказав:
Герда, моя мила Герда, ти знайшла мене!
Потім, коли ми обоє отямились, ми полетіли додому. У рідний дім, до бабусі... . Й все було добре, навіть прекрасно...