Предмет: Українська мова, автор: artem8479


Поширити речення другорядними членами (письмово):
Звучала музика.
Олег гуляє.
Сніг лежав.
Місто прокидається.
Мати приготу

Ответы

Автор ответа: vikafaka03
0

Ответ:

Ось відповідь

Объяснение:

Звучала приємна музика, наповнюючи простір звуками. Олег, несіючи турботи, гуляє в парку. Сніг лежав повсюди, створюючи казковий покрив. Місто прокидається під першими променями сонця, оживаючи знову. Мати приготує смачний обід, наповнюючи дім ароматами.

Похожие вопросы
Предмет: Алгебра, автор: workstudiesmail
Предмет: Қазақ тiлi, автор: galikhankaussar
Предмет: Українська мова, автор: nikasamoylenkob20
Виправте помилки.
Сонце вже починало заходити кидаючи свої розгоряючі промені на наше подвір'я. Цей вечір виявився особливим, навіть для такого звичайного розмовного середовища, яке ми мали вдома. Моя мама завжди була тим спокійним голосом розуміння, але сьогодні в її очах була суміш тривоги та ніжності. Я сидів на кухні глибоко замислений коли моя мати ввійшла, несучи з собою аромат свіжої кави. Вона побачила мій сумний вигляд і сіла напроти мене.
Вона запросила мене на кухню сіла напроти і її погляд невидимо проникав у глибину мого буття. "Сиди дитино давай поговоримо" сказала вона і її голос звучав як тепла обіймаюча ласка. Я знав що сьогодні важлива розмова але не міг уявити наскільки вона змінить мій погляд на світ.
Мама почала розповідь про своє дитинство про ті часи коли життя було простіше, а цінності визначались не грошима чи соціальним статусом а душевним здоров'ям та родинними зв'язками. "Ми виростали в скромності, але ми мали одне - любов та повагу одне до одного" говорила вона і кожне її слово проникало у мою душу.
Її розповідь про те, як вони важко працювали, як вміли радіти простим радощам, а не матеріальним благам приголомшувала. І в один момент вона зупинилася, придивилася до мене і питано сказала "А що ти вважаєш найціннішим у своєму житті, дитино?"
Відповідь мені зайняла час. Я задумався про те, як багато разів ми оцінюємо свою щасливу реальність, виходячи за межі того що по справжньому має значення. З маминими словами я розглянув своє життя крізь призму емоцій, які я відчував, вибираючи шлях свого життя.