Предмет: Литература, автор: mari850

Твір на тему "Поетична розповідь про дитинство" (за повістю М. Стельмаха "Гусі-лебеді") Срочно ​

Ответы

Автор ответа: SoyaKavata
0

Дитинство - найчудовіший період в житті кожної людини. Це час, коли світ навколо здавався безмежним і повний чарівництва. Повість "Гусі-лебеді" відомого українського письменника Михайла Стельмаха дозволяє нам зануритися в світ незабутнього дитинства, повного пригод і емоцій.

У цьому творі мені хочеться розповісти про дитинство головної героїні - дівчинки по імені Аннулька. Вона жила в селі, серед простої, але щасливої сім'ї. Кожен день Аннулька проводила на березі мальовничого озера, де серед зелених луз вона спостерігала за чарівним плином гусей і лебедів.

Серце дівчинки переповнювалося радістю і веселощами, коли вона помічала, як гуси-лебеді сміливо перельотом перетинали небо. Вона уявляла себе легким лебедем, який розпускає свої білі крила і плавно піднімається у повітря. Це був справжній чарівний світ, де мрії ставали реальністю.

У своїх мріях Аннулька переносилася у світ, де гуси-лебеді розмовляли з нею у мові природи. Вона розуміла їхні співи і знала, що це надійні і вірні друзі. Кожного дня дівчинка з нетерпінням чекала зустрічі з гусьми і лебедями, які завжди шукали її біля озера.

Аннулька завжди відчувала себе часткою природи, як будь-який інший її обитатель. Вона бажала зберігати цю гармонію і доглядати за природою. Дівчинка розуміла важливість природи для всього світу і завжди бережно відносилася до живих істот.

Гуси-лебеді стали для Аннульки не просто птахами, вони стали символом волі і мрій. Вони надихали її на найкрасивіші поетичні рядки, у які вона віддавала своє серце й душу. Учнями мрійливої дівчинки стали всі гуси-лебеді, які благословляли її на дорогу до світу поезії.

Таким чином, дитинство Аннульки було наповнене поетичною розповіддю про гуси-лебеді, які побачили в ній щось особливе і стали не просто птахами, а супутниками у її світі мрій. Цей твір нагадує нам, наскільки важливо залишатися вірними своїм мріям і ніколи не забувати чарівність дитинства, яке назавжди залишається у наших серцях.

Похожие вопросы