1. Т. Шевченко народився в селі.
А) Калинівка; Б) Моринці; В) Кирилівка; Г) Нагуєвичі.
2. Укажіть, куди отаман наказав запорожцям взяти курс («Іван Підкова»
Т. Шевченка).
А) На Синоп; Б) На Царгород; В) На Херсонес; Г) На Азов.
3. Оспівує минувшину України, славних запорожців твір…
А) «Думка»; Б) «Жар-птиця»; В) «Іван Підкова»; Г) «Як дитиною,…».
4. Оберіть рядок, яким можна описати ліричну героїню поезії
«Як дитиною, бувало...».
А) Доросла людина, яка нікому не хоче чинити зла;
Б) Сильна духом людина, яка в житті здатна долати труднощі;
В) Слабка духом людина, яка потребує допомоги інших.
5. Лірична героїня поезії «Тиша морська» мріє потрапити.
А) на безлюдний острів;
Б) на морський берег;
В) у край вічного проміння;
Г) на вершину гори.
6. У вірші С. Чернілевського «Теплота родинного інтиму» йдеться про:
А) матір, що «хату прив’язала до
небес»;
Б) батька, що повернувся з війни;
В) сім'ю, що зустрічає родинне
свято;
Г) бабусю, яка сумувала за
внучкою.
Українська література 6 клас
7. Що трапилося із Жар-птицею, героїнею вірша І. Жиленко?
А) Вона померла;
Б) Простудилась;
В) Загубилась;
Г) Її викрали.
8. До кого звертається у своїй поезії І. Калинець словами «обережно
не зачепися за камінець, переступи соломку»?
А) Веселки; Б) Блискавки; В) Кринички; Г) Стежечки.
9. Прокинувшись уранці, мама найперше («Теплота родинного
інтиму...»).
А) приготувала сніданок;
Б) розтопила піч;
В) розбудила сина;
Г)прибрала в хаті
10. Означеннями «зелений», «голубий», «ніжно-фіалковий» лірична
героїня вірша І.Жиленко «Підкова» характеризує
А) сніг; Б) літаки; В) кригу; Г) небо.
11. Уставте пропущене слово в рядку: «Мотузочком … Хату прив’язала
до небес».
А) променя; Б) диму; В) сонця; Г) місяця.
12. Укажіть справжнє прізвище Лесі Українки.
А) Драгоманова; Б) Косач;
В) Костенко; Г) Пчілка.
Середній рівень
11. Епітет – це….
12. Напишіть 3-6 факти з біографії Лесі Українки або Т.Г.Шевченка.
Українська література 6 клас
Достатній рівень
13. Сформулюйте тему, ідею, головну думку поезії Лесі Українки
«Як дитиною бувало».
Високий рівень
14. Напишіть твір-мініатюру на одну з тем:
А) Заклик до пробудження історичної пам’яті та національної самосвідомості
у творах Т.Г.Шевченка .
Б) Чарівний світ дитинства, змальований у поезіях Лесі Українки.
В) Вірш, який мені найбільше сподобався.
Г) Цілую ніжно руки матері (за творами С. Чернілевського, І. Калинця).
Ответы
Ответ:1-Б
2-Б
3-В
4-Б
5-А
6-А
7-Б
8-Г
9-Б
10-А
11-Г
12-Б
11.Епітет-це художнє означення слово чи словосполучення, завдяки особливій функції в тексті, допомагає слову набути нового значення або сенсового відтінку.
12-1.Тарас Шевченко був талановитим художником - він створив понад 1300 картин, із яких до нашого часу збереглися понад 800.
2.Твори Тараса Шевченка перекладені більш ніж ста мовами світу.
3.Шевченко був невисоким, мав зріст 164 см.
4.За все своє життя Шевченко пробув в Україні 15 років.
5.За життя Тараса Григоровича його більше цінували як художника, а не як поета.
6.Поет любив каву по-віденськи. Але улюбленим напоєм Шевченка був чай, у якій змішував з ромом
13-Тема: болючі переживання поетеси з приводу власного здоров'я; намагання героїні боротися через силу з хворобою, яка її спіткала в дитинстві. *Ідея: уславлення сили волі, терпимості, наполегливості дівчинки в боротьбі зі своєю хворобою. *Основна думка: тільки сильна духом людина здатна подолати будь-які труднощі.
14-тема: Щастя можна знайти тільки на рiднiй землі (за поемою М. Вороного
«Євшан-зілля»).
Для кожної людини надзвичайно важливо знати і відчувати, що вона не сама в цьому світі, що в неї с рідні, що на неї завжди чека- ють і їй повернутися. Де б ми не були, які б дива не бачили. с куди але справжній затишок можна знайти лише вдома, у рідній країні. тільки тут радість буде справжньою, а горе розділять близькі по духу й крові люди. Любов до рдного краю необхідною складовою гармонійної особистості, щасливої людини. Саме тому ця проблема надзвичайно гостро постаe у зла мні періоди розвитку людства, тому до неї неодноразово зверталися й звертаються митці. темі збереження історичної пам'яті, шанування своеї землі. Батьківщини присвятив поему oЕвшан-зілля о Микола Вороний. Узявши за сюжетну основу легенду з Галицько-Волинського літопи. су про те, як князь Володимир Мономах під час походу взяв у по- дом сина половецького хана, Вороний створив цілком оригінальний художній твір Володимир Мономах залишив хлопця на чужині, в Киев. За гарну вроду хлопця оточили розкошами и увагою, тому він швид ко забув рідний край і батька. Але старий хан журився й плакав за своею дитиною, не спав, не їв і, врешті, спорядив до Киева гуд- ця, який мав пробудити пам'ять хлопця, нагадати, де його земля Але умовляння не діють, навіть пісні(ані про волю половецьку, ані материна колискова) не справляють враження на сина половецького хана.Микола Вороний не просто переказ ye сюжет легенди, поет творчо переосмислюe літописний текст і надac твору особливо ліричного й, водночас, драматичного звучання. Старий посланець, розумію- чи, що його намагання марні, тяжко хилить голову на груди, адже там, де пустка замість серця, порятунку вже не б I лише застосування магічного евшан-зілля(відчувши запах рослини з рід них степів, юнак відразу все пригадав) змушуe хлопця зрозуміти, хто він яке його коріння, де його Батьківщина. За літописом, юнак, e, заплакавши, мовив: Да есть на своїй землі кістьми лягти, лучче аніж на чужій славному бути». Саме ці слова винесені в епіграф поеми. Вороний наголошуe, що в оповіді половецького хлопця про надзвичайно важливе пророкування для всіх майбутніх поколінь усіх народів. Таке попередження, на жаль, виявилося не зайвим і для українців, із яких багато хто відц від свого народу й за- був свій край. Скільки розсіяно по світу таких синів половецького хана., що за матеріальними благами загубили віру в духовне, але ж багато їх і в самій Україні!У заключних акордах поеми митець звертається вже безпосеред- до України, доля якої бути матір'ю синів, що не шанують, цураються свого роду марними співи кобзарів, ощо співали-віщу- заповіти благородні. Ніщо не може змусити народ поважати себе. Отже, виходить, що omei сили, духу, зрива на ноги, в нас що нема, і манівцями ми блукаем без дороги! Ті, хто в душі стали манкуртами, не можуть прокинутися й згадати себе евша- риторичним поста питання автора про те, де ж узяти того ну, того зілля-привороту, що на певний шлях направить, -шлях край свій повороту?!» Таке питання можна було би поставити ж й багатьох зараз, і дуже хочеться, щоб ми не чекали якогось див- до ного казкового евшан-зілля, а знайшли в собі сили й бажання бути riдними свое землі, шанувати себе.