Діагностувальна робота. Письмовий твір на тему «Мое Рiдзво»
Ответы
Ответ:Моє Різдво – це особливий час у моєму житті, повний тепла, радості та спільності. Це свято, яке надає крила мріям і пробуджує в душі віру у дива.Кожен рік, чекаючи Різдва, мій дім перетворюється на казковий ландшафт. Відблиски різдвяних вогників освітлюють кімнати, а аромат ялинки наповнює простір теплом та веселим очікуванням. Важко передати словами той неповторний зачарований момент, коли переступаєш поріг рідного дому, а в серці розцвітає радість дитинства.Однак Моє Різдво – це не лише магія декорацій та аромату ялинки. Це час, коли збирається родина разом. Сидіти біля гарячого каміну, розповідати історії та вспоминати минулі роки – це традиція, якою ми вірно дотримуємось. Обмін подарунками стає своєрідною мовою найкращих побажань та виявленням любові до близьких.Моє Різдво – це також свято щедрості та взаємодопомоги. У цей період багато людей виявляють особливу турботу про тих, кому потрібна допомога. Бажання приносити радість іншим, поділитися теплом свого серця – це неоціненний дарунок цього свята.У світі справжніх цінностей Моє Різдво нагадує нам про важливість любові, родини та спільності. Це час для вдячності за минуле, радості від теплих моментів зараз і надії на світле майбутнє.Таким чином, Моє Різдво – це більше, ніж свято. Це особливий дотик в серце, що залишає невиразне щастя та незабутні враження. Воно заслуговує на те, щоб пам’ятати його, як час надзвичайної любові, радості і взаєморозуміння.
Объяснение:
Ответ:
У світі існує багато різних свят, але в нашій родині найбільш шанованим є Різдво Христове. Це свято відзначається відразу ж після Нового року і таїть воно в собі багато приємних несподіванок і сюрпризів. У нашій країні в цей час у дорослих і школярів тривають зимові канікули. Всі перебувають у піднесеному, чудовому настрої. Виникає дивне відчуття, ніби реальність поглинає добра дитяча казка.
Різдво — моє улюблене свято. Хочеться розповісти, як його відзначає моя родина.
У квартирі стоїть гарно прикрашена ялинка, на якій яскраво запалюються маленькі вогники гірлянди. Своїм теплим світінням вони начебто запрошують нас у світ дитячих спогадів і мрій. І, дійсно, наступає різдвяна феєрія. Мама обов’язково ставить на стіл свічки, адже ще з давніх-давен різдвяні свічки вважалися символом домашнього вогнища. У ті далекі часи, коли в кожному будинку було вогнище, в переддень Різдва, всі наступні дванадцять днів і ночей у вогнищі горіло різдвяне поліно. У наш час вогнище замінили свічки.
Різдво завжди супроводжувалося цікавими стародавніми народними традиціями й звичаями. Люди співали колядки, ходили із зіркою, переодягалися в ряджених. Я теж дотримуюся одного різдвяного звичаю. Щороку у Святий Вечір ходжу до своєї хрещеної матері в гості й приношу їй кутю. Це традиційне різдвяне блюдо, яке обов’язково має стояти на святковому столі. В знак подяки вона дає мені подарунок та солодощі.
В гості на Різдво заведено кликати найближчих людей, адже це, перш за все, сімейне свято. Тому у нас за великим святковим столом збираються в цей вечір дорогі нам люди: бабуся, мій старший брат Роман з дружиною та сином Артемом, мої хрещені батьки. Наші посиденьки супроводжуються веселими іграми, вікторинами, піснями. Мені дуже подобається, коли мій брат починає грати на гітарі.
Різдво дуже зближує членів нашої великої родини. Я без перебільшення можу сказати, що це моє улюблене свято.