Питання :
1. У якій темі раніше ми стикалися з поняттям «захисний механізм психіки»?
2. Що таке адекватна самооцінка ?
Ответы
Відповідь:
1. Захисні механізми психіки — несвідомий психологічний механізм, який зменшує занепокоєння, що виникає з неприйнятних або потенційно шкідливих подразників. Зигмунд Фрейд був одним із перших прихильників цієї конструкції (в своїй психоаналітичній теорії) і використовував це поняття для «загального позначення техніки, яку Еґо використовує в конфліктах, які можуть привести до неврозів»[1]. Анна Фрейд, авторка класичної праці «Психологія Я та захисні механізми», яка розвивала теорію батька, підкреслювала, що «Еґо-захисні механізми — несвідомі, і вони відкидають вимоги інстинкту»[2]. Надалі поняття захисних механізмів було інтерпретоване, трансформоване і модернізоване як представниками різних поколінь дослідників і психотерапевтів психоаналітичної орієнтації, так і інших психологічних течій: екзистенціальної психології, гуманістичної психології, гештальт-психології тощо.
Теорії і класифікації.
Номенклатура захисних механізмів є неоднозначною і персонально специфічною. Немає єдності і в термінології. Проте існування захисних механізмів вважається незаперечним і експериментально підтвердженим.
Психоаналітики К. Голл і Г. Ліндцей виділяли дві основні характеристики захисних механізмів:
вони заперечують або викривляють реальність;
вони діють на несвідомому рівні.
До того ж, захисні механізми можуть викривляти факти як внутрішньої, так і зовнішньої реальності. «Наприклад, Я може захищати себе як незнанням про існування певних потреб та інстинктів, так і незнанням про існування зовнішніх об'єктів».[3]
Слід зауважити, що люди рідко використовують якийсь один тип захисних механізмів. Як правило, в межах однієї особистості вони надзвичайно різноманітні.
Класифікації захисних механізмів.
Відсутність єдності критеріїв
ред.
Попри те, що феномен вивчається досить давно, єдиної класифікації не вироблено. Існує багато критеріїв, за якими класифікують захисні механізми. Серед них:
блокування чи викривлення інформації
ступінь активності особистості в формуванні захисту
особливості переробки інформації, яка не має бути доведена до свідомості
природа перепон, з якими зіштовхується суб'єкт
результат захисту — досягнення нагороди чи уникнення небезпеки
базисність чи вторинність захистів тощо.
За характером фрустраторів, проти яких спрямовані захисні механізми, їх поділяють на:
захисні механізми, спрямовані проти зовнішніх фрустраторів;
захисні механізми, спрямовані проти внутрішніх фрустраторів.
2. Що таке адекватна самооцінка?
Адекватна самооцінка – реалістична оцінка людиною самої себе, своїх здібностей, моральних якостей і вчинків. Вона дозволяє людині поставитися до себе критично, правильно співвіднести свої сили із завданнями різної складності та з вимогами навколишніх.
Самооцінка може бути адекватною і неадекватною.
Неадекватна самооцінка буває двох видів – завищена або занижена. При сильних відхиленнях від адекватної самооцінки особистість може відчувати психологічний дискомфорт і внутрішні конфлікти.
При вочевидь завищеній самооцінці людина:
має ідеалізоване уявлення про себе, про свої здібності і можливості, про свою значущість для навколишніх людей;
ігнорує особисті невдачі заради підтримки свого психологічного комфорту;
тлумачить свої слабкі сторони як сильні, наприклад, видаючи агресивність і впертість за волю і рішучість;
стає «емоційно глухою», втрачає зворотний зв'язок з навколишніми, не прислухається до чужої думки;
невдачі пов'язує із зовнішніми чинниками, а не з власними помилками;
часто ставить перед собою нездійсненні цілі;
має надто високий рівень вимог, що перевищує її реальні можливості;
легко набуває таких рис, як зарозумілість, зазнайство, прагнення до вищості, грубість, агресивність, жорсткість;
поводиться підкреслено незалежно, що сприймається навколишніми як зарозумілість і зверхність.