Сюжетний діамант по твору гуси лебеді летять даю все бали помогите пожалуйста
Ответы
Відповідь:
Пояснення: дай будь ласка сама коронна відповідь
Автор – Михайло Стельмах
Рік написання: 1963
Рід літератури – епос
Жанр: автобіографічна повість
Тема «Гуси-лебеді летять»: зображення життєвої долі українського села першої половини ХХ століття, епізодів з власного дитинства М. Стельмаха, коли він був дев’яти-десятирічним хлопчиком.
Ідея «Гуси-лебеді летять»: автор закликає не бути «холоднооким», уміти бачити красу, любити рідну землю, що «така свіжа, така м’яка, мов колиска», «щоб люди мали людяність у серці, хліб на столі і не журились».
Основна думка: дитинство — час, коли формується майбутня людина, тому важливо навчити її любити та цінувати природу.
Герої твору «Гуси-лебеді летять»
Михайлик, його мати та батько, дід і баба,
попова наймичка Мар’яна,
дівчина Люба,
кобзар Левко,
майстер на всі руки дід Дем’ян,
дядько Себастіян — це полюс добра.
А полюс зла — улізливий кар’єрист Юхрим Бабенко, «скупий рицар» дядько Володимир, дядько Сергій з його «темною душею»…
Гуси-лебеді символізують плин життя, щасливе дитинство, чистоту, відродження.
Коли відбуваються події в оповіданні М. Стельмаха «Гуси-лебеді летять»? Весною.
Проблематика твору «Гуси-лебеді летять»
проблема тісного переплетіння реального та казкового у дитячому світосприйнятті, його роль у становленні характеру дитини, формування ставлення до людей, подій та явищ.
проблема впливу дитячих спогадів та вражень на подальше життя людини
роль сім’ї, природи, традицій у вихованні дитини;
людяність і жорстокість;
любов до рідної землі;
Особливості твору «Гуси-лебеді летять»
• розповідь від першої особи;
• автобіографічність;
• символічний образ гусей-лебедів;
• зв’язок з народознавством;
• наявність ліричних відступів (розмірковування хлопчика над власними вчинками, поведінкою інших людей, сприйняття ним оточуючого світу; розповідь про минуле життя інших героїв).
Про що твір «Гуси-лебеді летять»?
Тільки-тільки відлютувала громадянська війна. Через село хвилями прокочувалися червоні козаки, гетьманці, січові стрільці, петлюрівці, пройшло, відступаючи військо Пілсудського. У лісах іще блукають ті, кого голова комнезаму дядько Себастіян називає бандитами. З Херсонщини прибивається виснажена жінка з дитиною,— там голод. Про голод у південних селах говорять дядьки в своїх стихійних «політбесідах», згадуючи і про підступну «багряницю», Антанту, розруху. «Рощот панам» вони вже дали — поміщицькі маєтки, економії розгромлено, ще «коли настала революція». Незаможники тепер ведуть суперечки про землю, їм якраз нарізають ділянки з колишнього панського поля.
Цікаво коментує розвиток подій церковний староста, який до нової влади ставиться недовірливо, причому деякі його критичні репліки влучають у ціль досить точно: «…колись усі були люди, а тепер стали — куркулі, середняки і злидні»; «…що було моїм, то було моїм, а тепер ніхто не добере, де моє, де твоє, а де наше».
«Гуси-лебеді летять…» історія створення
У 1963 році Михайло Панасович Стельмах написав повість про власне дитинство — «Гуси-лебеді летять», де показує людей і обставини так, як він їх побачив, запам’ятав, зрозумів. Повість «Гуси-лебеді летять» М. П. Стельмах присвятив своїм батькам — «з любов’ю і зажурою».
У творі М. Стельмах показав лад сільського життя з його естетикою, педагогікою й етикою не в якомусь законсервованому стані, а в складній історичній динаміці — під колючими вітрами часу (1921–1922 роки).