Охарактеризуйте образ головної героїні роману В.Гюго “Собор Паризької Богоматері”.
Ответы
Відповідь:
Пояснення:У романі Віктора Гюго історія Есмеральди розкривається поступово. Вперше Есмеральда з’являється красивою юною дівчиною, що живе в паризькому «Дворі чудес» (обитель жебраків і злочинців), що заробляє гроші танцями і виступом з дресированою кізкою Джалла. У неї закохуються поет П’єр Гренгуар, священик Клод Фролло і потворний дзвонар Квазімодо. Фролло за допомогою Квазімодо намагається вкрасти Есмеральду, але її рятує офіцер Феб де Шатопер. Есмеральда закохується в свого рятівника.
У романі ми бачимо детальний опис зовнішності героїні : “Вона була невисока на зріст, але здавалася високою – такий стрункий був її тонкий стан. Вона була смуглява, але неважко було здогадатися, що вдень у її шкіри з’являвся дивовижний золотистий відтінок, властивий андалускам і римлянкам. Маленька ніжка теж була ніжкою андалуски, – так легко ступала вона у своєму вузькому витонченому черевичку. Дівчина танцювала, пурхала, крутилася на недбало кинутому їй під ноги старому персидському килимі, і всякий раз, коли її сяюче обличчя виникало перед вами, погляд її великих чорних очей засліплював вас, як блискавкою. Погляди натовпу були приковані до неї, усі роти роззявлені. Вона танцювала під дзвін бубна, який її округлі невинні руки високо пінімали над головою. Тоненька, тендітна, з голими плечима і стрункими ніжками, що зрідка мелькали з-під спіднички, чорноволоса, швидка, як оса, в золотистому, щільно облягаючому її талію корсажі, в строкатій сукні, що роздувалася, сяючи очима, вона здавалася істотою воістину неземною”.
У романі Віктора Гюго історія Есмеральди розкривається поступово. Вперше Есмеральда з’являється красивою юною дівчиною, що живе в паризькому «Дворі чудес» (обитель жебраків і злочинців), що заробляє гроші танцями і виступом з дресированою кізкою Джалла. У неї закохуються поет П’єр Гренгуар, священик Клод Фролло і потворний дзвонар Квазімодо. Фролло за допомогою Квазімодо намагається вкрасти Есмеральду, але її рятує офіцер Феб де Шатопер. Есмеральда закохується в свого рятівника.
У романі ми бачимо детальний опис зовнішності героїні : “Вона була невисока на зріст, але здавалася високою – такий стрункий був її тонкий стан. Вона була смуглява, але неважко було здогадатися, що вдень у її шкіри з’являвся дивовижний золотистий відтінок, властивий андалускам і римлянкам. Маленька ніжка теж була ніжкою андалуски, – так легко ступала вона у своєму вузькому витонченому черевичку. Дівчина танцювала, пурхала, крутилася на недбало кинутому їй під ноги старому персидському килимі, і всякий раз, коли її сяюче обличчя виникало перед вами, погляд її великих чорних очей засліплював вас, як блискавкою. Погляди натовпу були приковані до неї, усі роти роззявлені. Вона танцювала під дзвін бубна, який її округлі невинні руки високо пінімали над головою. Тоненька, тендітна, з голими плечима і стрункими ніжками, що зрідка мелькали з-під спіднички, чорноволоса, швидка, як оса, в золотистому, щільно облягаючому її талію корсажі, в строкатій сукні, що роздувалася, сяючи очима, вона здавалася істотою воістину неземною”.