Контрольна робота № 3. Прозова і драматургічна творчість
І. Франка
(розгорнуті відповіді на запитання)
Дайте розгорнуту відповідь на запитання (правильна відповідь оцінюється в 2 бали)
1. Охарактеризуйте перекладацьку діяльність І. Франка.
2. Назвіть проблеми, які І. Франко порушує в п’єсі «Украдене щастя».
3. Визначте тему повісті «Перехресні стежки».
4. Охарактеризуйте образ головного героя оповідання «Сойчине крило».
5. В чому полягає символічність назви драми «Украдене щастя»?
6. Чому драму «Украдене щастя» ми визначаємо як соціально-психологічний твір?
Ответы
1. Говорячи про просвітнє значення перекладацької діяльності, Франко твердить, що переклади творів світової літератури роблять їх частиною української культури. Просвітню роль перекладів Франко розумів дуже широко.
2. Добра і зла, примусового шлюбу, кохання і ненависті, зради та вірності, пробле6ма родинних стосунків.
4. Упродовж усієї новели ми спостерігали духовне очищення головного героя. На початку твору він – відлюдько, самітник. Поступово в ньому відбувається пробудження до життя, до кохання, він вчиться не просто існувати, а жити, прагне «рвонутися до нового життя». Він – інтелігент, розумний, освічений, який оточив себе штучними, хоча й мистецькими витворами культури. Улюблені книги, портрети Гете, Емнрсона, Рескіна, журнали, зокрема стаття Уайльда про Ісуса Христа, захоплення музикою – все це той «ілюзорний світ», у який поринув наш герой після того, як став жертвою кохання. Він став «артистом життя, естетом».
3. Розкриваючи тему боротьби справедливості з жорстокістю і насильством, автор через образи Рафаловича і Стальського показує необ'єктивність тверджень окремих самозамилуваних українських патріотів про однорідність національної еліти.
5. Щастя… Ми всі шукаємо його, боремося за нього, мріємо про те, яким воно буде. Але сказати, що таке щастя, часто не можемо. Можливо, тому що щастя кожен розуміє по-різному, по-своєму, а, може, тому що щастя — лише мить, яку не втримати і не зупинити… У драмі І. Я. Франка «Украдене щастя», на мою думку, щастям була любов. Справжнє чисте почуття, яке «крали» один в одного герої твору. Саме в цьому і полягає символічність назви драми.
6. Украдене щастя — соціально-психологічна драма. Любов до драматургії І. Франко проніс через усе своє життя. В умовах тогочасної відсталої Галичини письменник боровся за народність і реалізм театрального мистецтва. Він був переконаний, що театр повинен бути не місцем для розваги безтурботних паничів-дармоїдів, а школою життя, провідником думок і почуттів, мрій трудового народу. У ній змальовано трагедію особистого життя трьох головних персонажів, у яких украдено щастя. Хто ж украв щастя Анни, Михайла, Миколи? На це питання дає відповідь зміст п'єси, внутрішній світ її героїв. Із спогадів та повідомлень персонажів твору ми дізнаємось про попереднє життя героїв, про події, які мали вирішальний вплив на їхні долі. Ця передісторія розкриває страхітливі умови життя західноукраїнських селян під владою Австро-Угорщини, правдиво показує галицьке пекло, у якому за клаптик поля син піднімав руку на батька, брат на брата, сусід на сусіда.Михайло Гурман — не менш трагічний образ драми. Він син бідної вдови, якого нечесним шляхом відправили в армію. До служби в армії й жандармерії він був чесним, працьовитим парубком. Казарма і військова служба зробили його жорстоким і безсердечним, а служба в жандармерії довершила формування його характеру. Він став жорстоким, безсердечним. Незмінною й палкою залишилася лише його любов до Анни, яка не померла з роками, і яку він хоче будь-що повернути. Таким чином, доля усіх героїв драми трагічна. Хто ж винен у цьому? Хто украв щастя цих людей? Причина соціальна. Це несправедливий суспільний лад, що породжує бідних і багатих, жорстокі умови, що чесних людей перетворюють на злих честолюбців.