Написати невеликий твір «Краса українських традицій у творчості І. Котляревського та Г. Квітки-Основ'яненка .
ДОПОМОЖІТТЬЬ
Ответы
Відповідь:
Григорій Федорович Квітка-Основ'яненко — фундатор нової української прози — прагнув правдиво відображати дійсність, прагнув народності у своїх творах, національної самобутності. Його заслужено називають знавцем народних звичаїв та обрядів, які письменник яскраво та правдиво описав у своїх творах. Сентиментальні і зворушливі життєві історії, які стали основою повістей і п'єс митця, поєднуються з реальним зображенням побуту, звичаїв, обрядів українського села.Повість "Маруся" Г. Квітки-Основ'яненка — це історія ідеалістичного кохання простих людей, які зуміли подолати труднощі на своєму шляху, але трагічна смерть Марусі, а згодом і Василя, перекреслила їхні долі. Оскільки в повісті йдеться про кохання і смерть, то й обряди, які детально описав письменник, — це обряди сватання, весілля, похорону.Це насамперед стосується весілля, на якому познайомилися Маруся й Василь. І дружки, і бояри, і старости, котрі діють на сторінках повісті, — це образи, які автор взяв із реального життя. А мова їх пересипана народнопоетичними висловами: приказками, прислів'ями, порівняннями: "Василечку, голубчику, соколику мій! Не випитуй же в мене, чи люблю я тебе; я сього тобі зроду не скажу, щоб ти не посміявся надо мною..." Так говорила Маруся до Василя, а той відповідав: "Марусенько, моя лебідочко, зірочко моя, рибочко, перепілочко!". Отже, Г. Квітка-Основ'яненко зумів правдиво й реально відтворити побут, традиції і звичаї простих людей, показати, що й вони здатні на глибокі й сильні почуття.
Творчість Івана Котляревського не була однорідною. У ній проявилися риси різних творчих методів — сентименталізму, просвітницького реалізму, частково класицизму і бароко. Але персонажів його творів об'єднують яскраві національні риси, жива народна мова, популярність серед широкого читацького загалу.
Характерним явищем у процесі становлення нової української літератури був широкий розвиток жанру байки. Ми вже згадували, що, за відомостями деяких сучасників, Котляревський перекладав байки Лафонтена, але переклади ці до нас не дійшли. І ось в новій українській літературі ще за життя автора “Енеїди” з’являється особливий інтерес до жанру байки. Не слід спроби ці протиставляти Котляревському. Зрештою, й цей жанр ішов саме в річищі Котляревського. Байка є жанром сатиричної гумористичної літератури, й саме це ріднить її з жартівливою “Енеїдою” і давньою літературною традицією. Разом з тим не можна забувати про поширення жанру байки на цей час у російській, польській літературах та фольклорі.
Діяльність цієї геніальної особистості була настільки масштабною в українській культурі, що ми навіть не можемо оцінити його заслуги, чого вони варті. Але ми, українці, завжди будемо пам’ятати Івана Котляревського і нести у своїх серцях повагу і любов до нього.