Допоможіть будьласка
Ответы
Відповідь:
Андрій: Привіт, Олександре! Як ти себе почуваєш після контрольної з математики?
Олександр: Привіт, Андрію! Я почуваюся жахливо. Я нічого не знав, я просто писав на відвал. Я впевнений, що я отримаю двійку.
Андрій: Олександре, а чому ти так погано готувався до контрольної? Ти ж знаєш, що математика - це дуже важливий предмет. Ти не хочеш вчитися?
Олександр: Андрію, я не бачу сенсу вчитися. Це все нудна теорія, яка мені ніколи не знадобиться в житті. Я хочу займатися тим, що мені подобається, а не тим, що мені нав’язують. Я хочу бути вільним, а не сидіти за партами.
Андрій: Олександре, ти говориш дурниці. Ти не розумієш, що вчитися - це не тільки засвоювати факти, а й розвивати свій розум, свої здібності, свою особистість. вчитися - це не тільки виконувати обов’язки, а й отримувати задоволення від пізнання нового, від розширення свого кругозору, від спілкування з однодумцями. вчитися - це не тільки готуватися до екзаменів, а й готуватися до життя, до майбутньої професії, до суспільної ролі.
Олександр: Андрію, ти говориш красиво, але не переконливо. Ти просто повторюєш те, що тобі кажуть вчителі, батьки, телебачення. Ти просто сліпо слідуєш за загальноприйнятими нормами, за стереотипами, за модою. Ти просто не маєш своєї думки, своєї волі, своєї індивідуальності.
Андрій: Олександре, ти несправедливий до мене. Ти не знаєш мене насправді. Ти не знаєш, що я дійсно цікавлюся математикою, фізикою, інформатикою, історією, літературою. що я дійсно люблю вчитися, бо це робить мене розумнішим, кмітливішим, ерудованішим. я дійсно маю свою думку, свою волю, свою індивідуальність, але я не прагну виділятися з натовпу, а прагну співпрацювати з іншими, бути корисним для суспільства, бути гідним громадянином.
Олександр: Андрію, може, ти й правий. Може, я дійсно не розумію, для чого потрібно вчитися. Може, я дійсно не ціную те, що мені дають. Може, я дійсно не дбаю про своє майбутнє. Але я не можу змінити себе. Я не можу змусити себе любити те, що мені не подобається. Я не можу притворятися, що я той, ким я не є. Я не можу жити не своїм життям.
Андрій: Олександре, я розумію тебе. Я не хочу тебе змінювати. Я хочу тебе допомогти. щоб ти був щасливим, щоб ти знайшов своє покликання, свою мету, свою пристрасть. ти відкрив для себе чарівний світ знань, який тебе захопить, зачарує, здивує, щоб ти відчув радість від навчання, яка перевершує будь-яку іншу радість. Я хочу, щоб ти вчитися, бо це твоя потреба, твоє бажання, твоє щастя.
Олександр: Андрію, дякую тобі за твої слова. Ти добрий друг. Ти хочеш мені лише добра. Ти не засуджуєш мене, а намагаєшся зрозуміти. Ти не нав’язуєш мені своєї точки зору, а пропонуєш мені свою допомогу.