Предмет: География, автор: yuliadem7

порівняй рельєф материків та дна Світового океану.​

Ответы

Автор ответа: rhfcfdtw
0

Відповідь:

Рельєф материків і океанів тісно пов’язаний з будовою земної кори. Основними (найбільшими) формами рельєфу на материках і дні океанів є рівнини і гори.

Закономірності поширення форм рельєфу: великі рівнини приурочені до платформ, гори — до областей складчастості.

Рельєф материків формувався тривалий час. Періоди горотворення на ньому чергувалися з періодами менш активних рухів земної кори, коли гірські масиви руйнувалися зовнішніми процесами і перетворювалися на рівнини.

Гори -форми рельєфу, які піднесені на значну висоту відносно прилеглих рівнин  і утворюються  переважно під дією внутрішніх сил Землі і тому розташовані здебільшого в рухомих поясах на межах літосферних плит.

Нагір’я -це своєрідні форми рельєфу, що охоплюють окремі гірські хребти, міжгірні долини, невеликі рівнини. Вони становлять собою зруйновані гори, які пізніше тектонічними рухами були знову підняті на достатньо велику висоту .

Основною причиною різноманітності рельєфу є взаємодія внутрішніх і зовнішніх сил, що діють одночасно.

Внутрішні сили здебільшого створюють великі форми рельєфу.

Зовнішні сили (вивітрювання, робота вітру, текучих поверхневих і підземних вод, льодовиків, морського прибою) руйнують гірські породи. Продукти руйнування вони переносять з одних ділянок земної поверхні на інші, де відбувається їх відкладення і нагромадження. Зовнішні сили поступово перетворюють високі гірські хребти на горбисту місцевість.

Зміна рельєфу Землі відбувається неперервно. Змінюються обриси гір, їх висота, вирівнюються горби, заповнюються зниження. Навіть, хоча й дуже повільно, змінюються обриси материків.

Рельєф дна океанів  -це результат рухів літосферних плит, які формують підводну окраїну материків, перехідну зону, ложе океану і серединно-океанічні хребти.  

Рельєф дна Світового океану складається:

з материкової обмілини, або шельфу, материкового схилу й ложе океану, серединно-океанічних хребтів, жолобів.

Материкова обмілина має відносно рівну поверхню й незначний похил. Глибина материкової обмілини (шельфу) коливається в межах 200 м і позначаються на карті світло-голубим кольором.

Шельф укритий шаром осадових порід, що найтовщий у місцях, де річки впадають в океан

Материковий схил - це поверхня дна, перехідна від шельфу до ложа океану. Він вирізняється не тільки великим нахилом поверхні (до 15-20°), а й наявністю підводних каньйонів та інших форм рельєфу. З верхньої частини материкового схилу вниз переміщується багато осадових порід, які утворюють потужні товщі рихлого осаду в глибокому прогині материкового підніжжя. Середня глибина материкового схилу — від 200 до 2500 м.

Ложе океану- найглибша та найбільша за площею частина дна, укрита товстим шаром осадових гірських порід. У межах ложа океану трапляються підводні хребти, глибоководні рівнини та жолоби. У місцях розходження літосферних плит на дні океану утворюються серединно-океанічні хребти.

На дні океанів здіймаються величезні гірські споруди - серединно-океанічні хребти,які утворилися із застиглої лави в місцях розходження літосферних плит. Це- пояси сучасного гороутворення, які тягнуться на дні ланцюгами завдовжки десятки тисяч кілометрів і завширшки 800—3500 км. Висота хребтів перевищує 3000 м. Вони майже не мають осадових відкладів, отже, за віком дуже молоді. Поздовжньо серединно-океанічні хребти розсічені розломом земної кори -рифтовою долиною,це - глибока ущелина з крутими схилами завширшки близько 50 км. У цих місцях проходять межі літосферних плит. Це спричиняє землетруси і виверження вулканів.

Вершини вулканічних гір іноді досягають поверхні океану й утворюють острови із застиглої лави. Так океан породжує суходіл.

Оскільки земна кора океанічного типу тонша за материкову, на морському дні є багато вулканів, більшість з яких давно згасли й стали основою формування коралових островів.

В окраїнних частинах океанів є особливі форми рельєфу дна — жолоби. Це результат занурення океанічної літосферної плити під материкову. Жолоби повздовжньо витягнуті на сотні кілометрів заглибини.

Океанічне дно — місце багатих покладів різноманітних корисних копалин.

Пояснення:

Похожие вопросы
Предмет: Қазақ тiлi, автор: baibulatovaanelya
Желтоксаннын он тоғызы Сынып жұмысы Әбдіжамал Нұрпейісов - халық жазушысы Тапсырма дескрипторы: 1.Мәтiндi окы; 2.Мәтінді атайды (1 балл); 3.Мәтін бойынша 5 негізгі сөз тіркестерiн анықтайды; 4.Дұрыс табылған сөз тіркестері үшін 5 балл; 5.Мәтіннің негiзгi тақырыбын өз сөзімен 1 сейлеммен жазады (1 балл); 6.Мәтіннен қою жазылған 3 сөздің мағынасын анықтайды; 7.Әр дұрыс анықталған сөзге 1 балл. ОҚЫЛЫМ АЙТЫЛЫМ -тапсырма. Мәтiндi түсiнiп оқы. Қою карiппен жазылған сөздердің мағынасын анықта. МӘТІНМЕН ЖҰМЫС Әбдіжәміл Нұрпейісов Драма- тург, публицист, әдебиет сыншысы, аудармашы, Қазақстанның халық жазушысы. Ә.Нұрпейісов 1924 жылы Кызылорда облысы Арал ауданында дуниеге келген. 1942-1945 жылдары Ұлы Отан соғысына қатысқан. Ә. Нұрпейісовтiң ең iрi туынды- сы - «Қан мен тер» трилогиясы. Ол уш кітаптан тұрады: «Ымырт», «Сергелден», «Күйреу». Осы трилогия- сы ушiн жазушыға КСРО Мемлекеттiк сыйлығы берілді. «Канментер» трилогиясында 1913- 1920 жылдары Арал еңірінде болған тарихи оқиғалар бейнеленген. Жазушы бiр коғамдык формациядан екiн- шi когамдык формацияға ауысып жаткан аласапыран кезеңді суреттейді. Өмiрдiң киын кезеңiнде жасымаған, рухы мыкты, кайсар адамнын образын жасайды. Еламан секiлдi тезiмдi адамның күрескерлік рухы аркылы тұтас халықтың өмірін көрсетеді. Балықшы жігіт Еламанның басынан кеп киындык етеді. Ол ез намысын ғана емес, өзi секiлдi карапайым адамдардын намысын қорғайды. ...Қыс мезгiлi. Қатты дауыл болады. Соны біле тұра Шодыр (Федор) балыкшыларды теңiзге мәжбүрлеп шығарады. Қатты дауылда жумсак мұз жарылады. Балықшылар мұз үстiнде желмен ығып кетеді. Қатты үскірік дауылда біразы еледi. Тiрi калғандары жағалауға оралады. Өзi үшiн де, жолдастары үшін де Еламан кек алады. Ол Шодырды ұрады. Еламанды соттап, жер аударады. Кайтып келген Еламан отбасын кұрып, емiрге араласады... Трилогия негiзiнде Ә. Нұрпейісов драмалык туынды, киносценарий жаз- ды. Сценарий бойынша «Қан мен тер» атты көркем фильм тусiрiлген.​
Предмет: Математика, автор: Аноним