Предмет: Литература, автор: svistunangelina97

Твір на моральну епічну тему Поспішайте творити добро​

Ответы

Автор ответа: ozolinoleksandra
0

Відповідь:

Пояснення:

У вирій тепла сонячна день. Поміж зелених листів шепочуться дерева, а природа сповнена співом птахів. Але навіть в цьому раю, ми знаходимо людей, які спішать творити добро, немов розвіяти тіні серць невідомих.Жив у нашому селищі добродушний старенький чоловік, зветься Іваном. Він відзначався не лише важкою працею на своєму городі, але й теплотою душі. Щодня він виходив на вулицю і турботливо вислуховував усіх, хто мав потребу в пораді чи допомозі.У нашій епопеї веселої сусідки, бабці Галини, трапилася тяжка хвороба. Лікарі намагалися, але потрібна була важлива операція, що вимагала великих коштів. Селище вже ледве переживало зиму, і багато віддавало свої збережені гроші на грізний холод.Тут на сцену виходить добрий Іван. Він взяв на себе ініціативу та оголосив про збір коштів для бабці Галини. Іван не був багатим, але віддав йому останні гроші, щоб врятувати життя сусідки. Він привернув увагу селища до необхідності допомогти тим, хто знаходиться в біді.І ось весняний день став свідком чуда. Люди, які ще вчора зневірились, розпочали дарувати свої долари та гривні для допомоги. За кілька днів зібралася сума, що дозволила провести операцію. Бабці Галині повернувся посмішку на обличчя, а серця селян наповнилися радістю від того, що вони разом створили добро.Так, мораль цієї епопеї проста: нехай в нашому світі буде більше Іванів, які спішають творити добро, допомагати один одному, і робити нашу планету теплішою і світлішою. Нехай в кожному серці побуде мудрість слів: "Поспішаймо творити добро, бо світ потребує нашої теплоти та любові".

Похожие вопросы
Предмет: История, автор: blockio
ДАЮ 100 БАЛІВ!!!!! СРОЧНО!!!!!!!!!!!!!!!!

Прочитайте уважно текст. Усі документи пов’язані між собою. Визнач головні ідеї та роль даних документів в історії України. Оформи думки за допомогою схеми чи таблиці.
Документ
«Русалка Дністровая», хоч і який незначний її зміст, які неясні думки в ній висказані, – була свого часу явищем наскрізь революційним… «Русалка Дністровая» … поставила і обговорювала предмети зовсім світські, зовсім не обняті тісним церковним світоглядом, обговорювала їх зовсім не так, як би сього жадали церковники, ба навіть у пісьмі і правопису відбігла від старої традиції, значить рішуче встала проти літературно – церковного авторитету. Се вже було діло сміле таж неабияк сміле на свій час. Але «Русалка Дністровая» не стала на тім. Авторитет літературний тих часів не був єдиним авторитетом; побіч нього і понад ним стояв другий, далеко більший і тяжчий – авторитет політичний і соціальний, під котрим стогнав-мучився народ. І проти тої страшної сили проважилася виступити «Русалка». (Іван Франко)
«Вона запалила вогонь, що його тільки гробова перста загасити може, врятувала народ від загибелі й відкрила очі кожному письменному чоловікові, у якого лишилося ще незіпсоване українське серце, показала йому його положення, обов’язки для народу й спосіб, як ті обов’язки треба сповнити». (Яків Головацький)
«Їх було троє. Один із них – енергійний, наполегливий, сміливий, готовий до самопожертви , на подвиг… Це – М.Шашкевич. другий – людина палкої вдачі, з широким польотом фантазії. Прагнув рішучих дій. Це – Іван Вагилевич. Третій – ініціативний, діловий, працелюбний. В той ж час – поміркований і обачний… Це – Яків Головацький. Членів гуртка об’єднувала ідея праці на ниві національної культури, зокрема відродження української літератури в Галичині. Свою діяльність гуртківці розпочали з вивчення життя рідного народу, з широко запланованих фольклорно-етнографічних студій. Енергійні ентузіасти «руського слова» були окрилені процесами становлення нової української літератури на Наддніпрянщині, романтичним піднесенням , що охопило сусідні західно- й південнослов’янські народи і символізувало їхнє національно-культурне відродження. Літературно-художня діяльність гуртківців розвивається головним чином у романтичному річищі, її головні мотиви наснажені патріотичними ідеями. (О. Петраш)
«Згодом слов’янські брати стали галичанам у великій пригоді: 4 вересня 1836 року Головацький вислав рукопис «Русалки Дністрової» Г. Петровичу, а цей зайнявся видавничими справами – і книга через три місяці побачила світ». Звичайно, серб Петрович видав «Русалку Дністровую» не безкоштовно, але допоміг галичанам надзвичайно. Це була перша книжка в Галичині, написана живою українською мовою, до того ж українським алфавітом. І мова, і букви свідчили, що Східна і Західна України – єдине тіло колись і в майбутньому передової та могутньої держави.» (О. Петраш)