Твір на тему Поетична розповідь про дитинство у повісті "Гуси лебеді летять" ДОПОМОЖІТЬ будь ласка
Ответы
Ответ:В далекому куточку світу, серед зелених лугів та високих верб, розквітали яскраві квіти дитячості. Тут, серед просторів, в яких час розтягнутий, а кожен момент — як чарівна казка, розгорталася повість "Гуси лебеді летять".
На тому краю села, де димок з труб дрімає в сонячному промінні, жила маленька дівчинка, що зветься Анною. Вона була справжньою мрійницею, яка з кожним новим днем відкривала для себе нескінченні можливості світу. Її дитинство було як чистий аркуш паперу, на якому вона малювала свої перші враження життя.
Початковий акорд цієї повісті — це запах свіжого хліба, що лине з пекарні поруч. Анна часто гравітувала навколо цього місця, мріючи про те, як вона стане власницею найкращої пекарні в світі. Аромат тіста із пекарні, як казковий дотик, підштовхував її вперед, в неспокійний світ дорослішання.
Кожен день для Анни був пригодою. Її друзі — це не тільки люди, а й кущі, які слухали її секрети, та річка, що розповідала про величезний світ за їхніми берегами. Цілими днями дівчинка бігала по луках, ловила метеликів та збирала квіти, які плели весняний віночок.
А вечорами, коли небеса розцвітали вогнями зірок, вона сиділа під старим дубом і слухала розповіді старого чоботаря, який жив у селі. Його оповіді були як дзеркало минулого, в якому відбивалися події та пригоди, які так і тягли її в минуле.
"Гуси лебеді летять" — це не просто повість про дитинство, це казка, що проходить крізь вічність, даруючи кожному світанку нові надії та мрії. Анна вивчала мистецтво розглядати світ із золотої перспективи, і її історія — це летюча казкова пташка, яка дарує дитячі віри в себе та світло справжньої щасливої дитинства.
Объяснение: