ловин
15. За наведеними фактами визначте особливості боротьби радянської влади
з інакомислячими: 1) після участі у виступі в кінотеатрі «Україна» В. Стуса виклю-
чили з аспірантури Інституту літератури Академії наук УРСР за «систематичне по-
рушення норм поведінки аспірантів і працівників наукового закладу»; 2) Ю. Бадзьо
за те, що він на знак протесту проти арештів підвівся в кінотеатрі «Україна», ви-
ключили з партії й одразу після цього звiльнили з видавництва, де він працював
редактором; 3) київського письменника В. Некрасова за підпис під колективним
листом на захист В. Чорновола і виступ у день 25-річчя розстрілу євреїв у Бабино-
му Яру виключили з КПРС, записавши в рішенні: «...за те, що дозволив собі мати
власну думку, яка не збігалася з лінією партії»; 4) співробітника Інституту філософії
Академії наук УРСР М. Роженка, який у своєму листі до керівників республіки на-
писав про неправомірність кваліфікувати літературну діяльність заарештованих
дисидентiв як «антирадянську пропаганду», «ворожу радянському ладу», звільнили
Ответы
За наведеними фактами можна виділити декілька особливостей боротьби радянської влади з інакомислячими особистостями:
Репресивні заходи: Влада вживала різні репресивні заходи проти осіб, які відхилялися від офіційної лінії чи мали власні погляди. Це включало виключення з партії, звільнення з роботи, виключення з академічних або наукових установ за привід "систематичного порушення норм" або "неправомірної думки".
Кваліфікування "антирадянської пропаганди": Дії, що включали підписи під листами на захист інших осіб або непогодження з офіційною політикою вважались "ворожими радянському ладу". Відмова від загальноприйнятих уявлень та засудження репресивних заходів робили індивіда ворогом системи.
Втручання в особисте життя: Було відстеження за особистими діями, які здавалися владі неприпустимими, таким як участь у заходах, що не збігалися з загальною політикою або підтримка засуджених дисидентів. Це вело до звільнення та виключення з партії.
Контроль над висловлюваннями: Особи, що критикували політику чи виражали свою думку, визначену як "не збігаючуся" з офіційною лінією, піддавалися репресіям.
Ці приклади вказують на те, що радянська влада систематично переслідувала та карала людей за вираження незгоди з офіційною лінією чи за підтримку діячів, які були поза рамками прийнятих уявлень.