Предмет: Українська література, автор: Roman1093

Напишіть проблематику твору "Джури козака Швайки" (Доповнючи ВЛАСНИМИ ПРИКЛАДАМИ)

Ответы

Автор ответа: ap5018737
1

Відповідь:

Конфлікт традицій і новацій:

Протистояння традиційного способу життя козацької громади та впливу змін у суспільстві. Наприклад, Джура Швайка виступає проти зради традиціям козацтва, коли його товариші вирішують приєднатися до кримських татар чи шукають особисті вигоди.

Конфлікт індивідуального і громадського:

Внутрішній конфлікт героя між його особистими цілями та інтересами спільноти. Наприклад, Джура Швайка може бути змушений обирати між власною відданістю козацькому братерству та особистими переживаннями чи амбіціями.

Тема війни та влади:

Дослідження впливу війни на життя індивіда та суспільства, а також проблем влади. Наприклад, можна розглядати конфлікт між Джурою та тими, хто володіє владою, які можуть використовувати війну як можливість для здобуття особистих переваг.

Проблема геройства та самопожертви:

Питання геройства в умовах війни та тиску. Джура Швайка може бути вивчений як герой, який віддає своє життя заради ідеалів та принципів, але це також може породжувати питання щодо ціни геройства.

Пояснення:

вот такие пироги

Похожие вопросы
Предмет: Українська мова, автор: bakosanita9021
1. Укажіть речення, у якому правильно поставлено розділові знаки при прямій мові.
А) «Земле, земле, благословенна наша матінко! З року в рік даруєш ти свої щедроти. Чому ж цієї весни гніваєшся на нас? – шемрав старий, переминаючи в руках зашкарублу грудку, і, зітхтувши, додав: – Не буде дощу – пропаде все, згине».
Б) «Здавалося, ще вчора лежав сніг, аж ось уже й пролісок виткнув білуватого чубчика, аби привітатися зі мною – раділа Софійка, ніжно торкаючись пелюсток тендітної квітки, і примовляла: – Рости, красунчику, мені на радість, а весні на втіху».
В) «З-поміж усіх квітів, що ростуть у садку – щебетала Катря, складаючи букет з яскравих пишноголових айстр, що хилилися до самої землі – найбільше люблю чорнобривці. Лежить чомусь моя душа до них. Мабуть, від матері ця любов передалася».
Г) « Яка тільки краса навколо!» – тішилася Степанида, ступаючи босими ногами по мокрій від дощу землі, ловлячи невагомі краплинки, які падали з листочків – «Так і хочеться укутатися небом і полинути далеко-далеко, аж за обрій».