Предмет: Математика, автор: mahrichimikova95

В классе 18 мальчиков и 16 девочек. Мальчикам выдали спортивную форму стоимостью по 38 манат, а девочкам по 40 манат. Сколько было затрачено денег на спортивную форму? (38×(2×9)=...)
Помогите пожалуйста решить задачу

Ответы

Автор ответа: Аноним
3

Для решения задачи составим уравнение, где x - количество денег, затраченных на покупку спортивной формы.

Пусть x - сумма, потраченная на форму для мальчиков; тогда 38x - общая сумма, уплаченная за форму для мальчиков. Аналогично, пусть y - сумма, затраченная на форму для девочек; тогда 40y - общая сумма, заплаченная за форму для девочек.

Учитывая, что в классе 18 мальчиков и 16 девочек, получим следующее уравнение:

38x + 40y = общее количество денег, потраченных на форму

Поскольку мальчиков 18, x = 18.

Если девочек 16, y = 16.

Итак, 38(18) + 40(16) = 684 + 640 = 1324 маната.

Следовательно, на покупку спортивной формы было затрачено 1324 маната.


mahrichimikova95: (х) это значит умножить
mahrichimikova95: Спасибо большое
Автор ответа: Mohinabonu08
9

Ответ: 1) 18*38=684

2) 16*40=640

684+640=1324

Пошаговое объяснение:

Похожие вопросы
Предмет: Українська мова, автор: polischukdasha01
ПОМОГИТЕ НАПИСАТЬ "Вибірковий переказ художньго тексту, що містить опис приміщення. Текст "Затишок по-українськи" пояснити чому опис-один із основних типів мовлення цьго тексту. довести, що стиль мовлення опрацьованого тексту-художній; навести конкретні приклади; визначити тему та їдею тексту. Перед ним сиділа дівчина, але не Наталка, не сестра. Зовсім не вона. Чужа якась дівчина. Але така ж хороша та бистроока, зі стрічкою над чо-лом, і юна, смаглява від сонця. У голові Григорія паморочилося. Роздивився по хаті. У кутку рясніли образи, кропило з васильків за Миколою Чудотворцем. Чорні страстяні хрести напалені на стелі... Він лежить на великому деревʼяному ліжку, накритий вовняною ковдрою чи киреєю... Пахне васильками... У вікно знадвору зазирає сонце. Мати в очіпку та в рясній стародавній спідниці, усміхаючись, несе тарілки у двері... За нею бистроока дівчина виступає, мов горлиця... Біля вікна, тримаючи козацьке сідло й ушивальник, звівся і стоїть густобровий, кремезний парубок. …Сонце залило стіл і ткало золоті прошви на білій скатертині. На столі сиділо ведмежа й кумедно хапало себе передніми лапами за писок ловило бджолу, що хоробро вилася навколо, намагалася на той писок сісти. Бджола дзижчала, вилася між сонячним промінням і не відступала, мов зачарована. Дзижчання те, як звук срібної струни, проснувало осяяну сонцем тишу й наче бриніло в серці Григорія. Він лежав, спершись на лікоть, і дивився просто себе. Чи довго він спав? Здається, вічність. Глянув — рясно на покутті купчаться святі, прибрані королівськими рушниками, та ще такими, які в його бабусі були, там, у Трипіллі. Там, звідки його вигнано. Там... на тій рідній, але, мабуть, навіки втраченій землі. Ущипнуло за серце, але й минулося враз. Справжні королівські рушники на покутті! Різьблений мисник. Піч по-мальовано квітами, межи квітами два голуби цілуються. Чи два соколи... Два соколи! Біля печі стоять рогачі й кочерги, пахне свіжоспеченим хлі-бом. Усе так, як удома, тільки долівка не така — мощена з дощок і так ви- мита та вишкрябана, що аж мигтить. Почуття легкості оволоділо ним. Чудно йому. Ні тривог, ні турбот на душі, такий безмежний сонячний спокій (За І. Багряним).​