Предмет: Українська мова, автор: ee919246

Установити відповідність між односкладними реченнями та їх видами. 1 означено-особове А В коморі пахло борошном і сушеним липовим цвітом 2 неозначено-особове Б Яблука їдять свіжими, сушеними, моченими і замороженими. 3 безособове В Бережи одяг, доки новий, а здоров'я - доки молодий (Нар. творч. 4 називне Г Ласкаве і тепле море. Д Беру тебе, о світе мій терновий, в обійми сонячні!

Ответы

Автор ответа: dereshylia262616
2

Ответ:

1. **Означено-особове (А):**

- "Беру тебе, о світе мій терновий, в обійми сонячні!"

2. **Неозначено-особове (Б):**

- "Яблука їдять свіжими, сушеними, моченими і замороженими."

3. **Безособове (В):**

- "Бережи одяг, доки новий, а здоров'я - доки молодий."

4. **Називне (Г):**

- "Ласкаве і тепле море."


sasharok0949: как узнаю оценку за ко скажу правильно или нет
Похожие вопросы
Предмет: Українська мова, автор: polischukdasha01
ПОМОГИТЕ НАПИСАТЬ "Вибірковий переказ художньго тексту, що містить опис приміщення. Текст "Затишок по-українськи" пояснити чому опис-один із основних типів мовлення цьго тексту. довести, що стиль мовлення опрацьованого тексту-художній; навести конкретні приклади; визначити тему та їдею тексту. Перед ним сиділа дівчина, але не Наталка, не сестра. Зовсім не вона. Чужа якась дівчина. Але така ж хороша та бистроока, зі стрічкою над чо-лом, і юна, смаглява від сонця. У голові Григорія паморочилося. Роздивився по хаті. У кутку рясніли образи, кропило з васильків за Миколою Чудотворцем. Чорні страстяні хрести напалені на стелі... Він лежить на великому деревʼяному ліжку, накритий вовняною ковдрою чи киреєю... Пахне васильками... У вікно знадвору зазирає сонце. Мати в очіпку та в рясній стародавній спідниці, усміхаючись, несе тарілки у двері... За нею бистроока дівчина виступає, мов горлиця... Біля вікна, тримаючи козацьке сідло й ушивальник, звівся і стоїть густобровий, кремезний парубок. …Сонце залило стіл і ткало золоті прошви на білій скатертині. На столі сиділо ведмежа й кумедно хапало себе передніми лапами за писок ловило бджолу, що хоробро вилася навколо, намагалася на той писок сісти. Бджола дзижчала, вилася між сонячним промінням і не відступала, мов зачарована. Дзижчання те, як звук срібної струни, проснувало осяяну сонцем тишу й наче бриніло в серці Григорія. Він лежав, спершись на лікоть, і дивився просто себе. Чи довго він спав? Здається, вічність. Глянув — рясно на покутті купчаться святі, прибрані королівськими рушниками, та ще такими, які в його бабусі були, там, у Трипіллі. Там, звідки його вигнано. Там... на тій рідній, але, мабуть, навіки втраченій землі. Ущипнуло за серце, але й минулося враз. Справжні королівські рушники на покутті! Різьблений мисник. Піч по-мальовано квітами, межи квітами два голуби цілуються. Чи два соколи... Два соколи! Біля печі стоять рогачі й кочерги, пахне свіжоспеченим хлі-бом. Усе так, як удома, тільки долівка не така — мощена з дощок і так ви- мита та вишкрябана, що аж мигтить. Почуття легкості оволоділо ним. Чудно йому. Ні тривог, ні турбот на душі, такий безмежний сонячний спокій (За І. Багряним).​
Предмет: История, автор: arinametelytsya