Доброго дня!
Потрібна допомога я дам 20 балов
Що від вас потрібно:напишіть будь ласка велику розповідь про твір Володимира Винниченка (Федько халамидник ) як це потрібно зробити ось!
Наприклад колобок
Колобок сбежал из дома и когда он йшов по лесу он встреил лису,волка,медведя все они хотели его сесть а он всех обманул!
Но также как он их обманул заранее спасибо
Ответы
Федько був відчайдушним хлопцем, часто робив шкоду. Він міг розбити з рогатки шибку, перевернути діжку з дощовою водою, побитися з однолітками – «спокій був його ворогом». Через це його часто лаяли й називали шибеником або халамидником.
Проте товариші й дорослі поважали його за те, що він був «перший по силі на всю вулицю», не любив брехати, «товаришів видавати» або робити щось нишком, був щирим, сміливим, здатним на добрі, благородні вчинки. Майже щовечора Федько одержував від батька прочуханки за свої витівки, але за те, що чесно зізнавався у скоєному, тато нагороджував копійкою.
Толя – син хазяїна, у якого наймали житло батьки Федька, тендітний і слабкодухий панич, заздрив авторитету халамидника, хотів теж бути веселим, сміливим, сильним, як Федько.
Але коли він наважувався пристати до забав хлопців на вулиці, то потім «приходив додому задрипаний, подраний, з розбитим носом…», і жалівся матері, що Федько спокусив його до нерозважливих вчинків. Федька за це лаяли, били й забороняли товаришувати з «благородним» Толею, бо він «не рівня», «не кумпанія» «мужиченят».
Навесні, під час криголаму на річці, Толя спровокував Федька перейти по крижинах з одного берега на інший. Федько побився об заклад з паничем на ножик з костяною ручкою, а сам у разі невдачі пообіцяв віддати Толі чижика. Незважаючи на смертельну небезпеку, Федько щасливо перебрався по крижинах з одного берега на інший, а потім повернувся назад.
Побачивши, як захоплюються його спритністю та сміливістю люди, що стояли на березі, Толі теж закортіло стати в очах хлопців і дорослих «героєм». Він сказав хлопцям, що теж перейде на той бік річки, як Федько. Той відмовляв Толю, але він не послухав, стрибнув на одну крижину, потім на другу.
Те, що з берега йому здавалося легким і веселим, обернулося смертельною небезпекою. Насунула ціла купа льоду й одрізала хлопця від берега. Толя опинився сам серед страшних, холодних крижин, які ворушились, лізли одна на одну і тріщали.
Толя розгубився, перелякався, безпорадно стояв і плакав. Поки люди бігали, кричали і не знали, як врятувати панича, Федько віднайшов дуже довжелезну палицю і, перестрибуючи з крижини на крижину, що нестримно рухались, через п’ять хвилин був уже на тій, де застиг Толя.
Відштовхучись палицею від сусідніх криг, направив її до берега. Коли до нього було зовсім близько, лід під Федьком тріснув і хлопець опинився у крижаній воді. Федько крикнув, щоб Толя подав йому палицю, але панич стрілою вискочив на берег, бо крижину в цю мить прибило до нього.
Рятувати Федька кинулись Стьопка, Спірка та інші хлопці, але його руки від холоду вже заклякли, і він не міг триматися за палицю. Тоді Стьопка кинув Федькові шворку із зв’язаних поясів. Федько схопив цю шворку зубами і міцно їх затиснув. Мокрого і аж синього від холоду хлопця витягли на берег. Тут прибігли батьки Толі і мати Федька.
Толя плакав, бо дуже боявся гніву батька за те, що він встряв у небезпечну забаву, тулився до матері і брехав, що не винний, що то Федько штовхнув його на крижину. Федько, почувши це, аж труситися перестав. Але коли побачив звернені до нього «повні страху й тоски» очі Толі, пожалів панича і взяв його провину на себе… Батько Толі зажадав, щоб Федька вдома добряче покарали, інакше він вижене родину з квартири. Ввечері у хлопця був сильний жар і кашель, але батько, незважаючи на це, сильно побив його за скоєне. Через три дні Федько помер.
На його похорон прийшли друзі і хлопці з сусідніх вулиць. Всі гірко плакали. А Толя визирав з вікна – йому було цікаво, як ховатимуть халамидника – і грався з чижиком, якого забрав у матері Федька, бо вважав, що він його виграв.
Ответ:
...................
Объяснение:
оповіданні “Федько-халамидник” письменник розповідає про двох хлопчиків-однолітків. Федько – син бідного робітника, а Толя – дитина з багатої сім’ї. Федько був чесним, ніколи не брехав, але був великим бешкетником, заважав хлопцям гратися, шкодив їм.
Толя ж був тихим і смирним, ніколи не бешкетував. Федько, відчайдушний і сміливий, не побоявся по крижинах перебратися з одного берега на інший. Толя, често-любивий, захотів і собі похизуватися перед хлопцями. Федько не байдужий до чужого нещастя, він благородний, готовий прийти на виручку. Толя підлий і брехливий.
Він навіть не подякував Федьку за те, що той врятував його від смерті. Толя черствий і байдужий до нещастя інших людей. Він зміг безтурботно гратися в той час, коли на цвинтарі ховали його рятівника.