написати твір на тему "михайлик допитливий хлопчик" за твором Михайла Стельмаха "Гуси- лебеді летять"
Ответы
Ответ:
Михайлик був допитливим хлопчиком, завжди готовим до нових відкриттів. В один з днів він вирішив поглибити свої знання, які вже встиг набрати з оповідання Михайла Стельмаха "Гуси-лебеді летять". Відчинивши сторінки книги, Михайлик вирушив у світ допитливості та пригод. З кожною сторінкою він відкривав нові історії про перетини долі героїв та неймовірні події, що відбувалися в їхньому житті.
Допитливий хлопчик намагався розуміти кожен вислів письменника, вгледжуватися у тонкощі описів та аналізувати поведінку персонажів. Михайлик відчував, як кожна сторінка книги збагачує його світогляд і розширює межі уявлення.
Його допитливість не мала меж, і він намагався знайти відповіді на всі свої питання про життя, долю та внутрішні конфлікти героїв. Михайлик перетворював кожне читання на захопливий віртуальний шлях, що виводив його за межі звичайного та поглиблював розуміння світу.
Таким чином, допитливий Михайлик поглиблював свої знання, збагачуючи дитячу уяву та розуміння життя. Кожен момент читання для нього став неймовірним пригодою, а творчість Михайла Стельмаха лише розкривала перед ним безмежні горизонти невідомого.
Ответ:
Мені вона сподобалась, бо в ній розповідається про людей, які прагнули здобути освіту, особливо дітей, що тягнулися до навчання. У повісті розповідається про дитинство самого письменника. Хто ж він, цей Михайлик?
Це простий, сільський хлопчик, син бідняків. Він дуже допитливий, йому все хочеться знати, до всього дійти своїм розумом, а багато чого довідатися від дорослих. Наслухавшись казок, легенд і розповідей свого діда Дем'яна та улюбленої бабусі, Михайлик сприймає світ, як казку. Він любить зорі у високому небі, запах жита в полі і різних трав у лісі. Любить слухати перепілку в житі і стук дятла на старій груші. Він чуйно прислухається до бентежних звуків гусей-лебедів у високому небі. Михайлик — романтична натура.
А який радий Михайлик приходові літа! Це ж найкраща пора в житті дитини. Він уявляє літо як щось живе, як істоту: "Літо-літечко тихо з полів зайшло в село, постояло біля кожного тину, городу, та й взялося до свого ділечка, щоб усе росло, родило". Великий вплив на Михайлика мала мати, яку він дуже любив, до мови якої весь час прислухався. Мати ріднилася з природою: вона дослухалася до неба, до землі, до схлипування роси. Увага до всього доброго, красивого перейшла Михайликові від матері. Тому він теж, як свята, очікував того дня, коли грім розморожує сік у деревах чи коли не зіллям, а хлібом починає пахнути жито.