1. Сусідка Задорожних Настя вважає, що сім'я Анни та Миколи найщасливіша в селі. Чи е
в цьому частка правди?
2. Чи справді Микола - «туман вісімнадцятий», затуркана істота? Чи, може, є в нього гарні риси,
а сам вiн здатний на глибокі й щирі почуття?
3. Яка трагедія відбулася в житті Анни до одруження із Задорожним? Як ви ставитесь до вчинку
Анниних братів?
4. Чи можна сказати, що і Анна, і Михайло неправильно діють у ситуації, що склалася?
5. Як ви оцінюєте той факт, що Михайло допустив, щоб громада осудила його кохану?
6. Чи можна назвати ставлення Анни і Михайла до Миколи людяним, гуманним?
7. Що стало останньою краплею, яка переповнила чашу терпіння Миколи?
8. Чи можна назвати Задорожного найтрагічнішою постаттю у творі? Чи хотiв вiн убити Гурмана?
Чому ж таке сталося?
Ответы
Ответ:
1. Сусідка Задорожних може бачити сім'ю Анни та Миколи як найщасливішу через зовнішній блиск їхнього життя. Однак, чи це відображає справжню їхню щасливість, важко визначити без більш детального аналізу.
2. Персонаж Микола необов'язково може бути «туманом вісімнадцятим». Можливо, у нього є глибокі почуття, але вони можуть бути приховані або неправильно сприйняті оточуючими.
3. Трагедія в житті Анни до одруження із Задорожним не зовсім з'ясована. Вчинок братів може викликати різні емоції, а власний суд може залежати від моральних переконань читача.
4. Дії Анни та Михайла можуть виглядати неідеальними, і їхні рішення можуть мати наслідки. Але, можливо, кожен з них просто намагається знайти свій шлях щастя в складних обставинах.
5. Факт, що Михайло допустив осуд громади щодо своєї коханої, може відображати його внутрішній конфлікт та непевність, яка виникає через соціальний тиск.
6. Ставлення Анни та Михайла до Миколи може мати гуманний аспект, але водночас і не враховувати його власних почуттів і потреб.
7. Причини, що переповнили чашу терпіння Миколи, можуть бути різноманітні. Це може бути кумуляція невдоволень та непорозумінь у його житті.
8. Задорожний може бути трагічною постаттю, але його намір убити Гурмана може бути пов'язаним із власним розчаруванням та відчуттям безвиході. Це може викликати співчуття читача, але не виправдовувати його дії.