Предмет: Астрономия, автор: marinettelinols

З ефемерид Сонця виписати значення азимутів точок і моментів часу сходу і заходу Сонця на географічній широті φ = + 50° (с. 51). Обчислити для тієї ж широти тривалість дня і ночі (с. 49) в дні рівнодень, сонцестоянь, а також у такі дні року: 28 січня, 1 травня, 11 серпня і 14 листопада. Сформулювати висновок
про про характер і причини зміни протягом року: азимутів точок сходу і заходу Сонця; моментів часу сходу і заходу Сонця; тривалості дня і ночі.

Ответы

Автор ответа: serhiikravchenko
0

Ответ:

1. Азимути точок сходу і заходу Сонця

День                          Азимут сходу Сонця      Азимут заходу Сонця

20 березня (рівнодення)       90°                                       270°

21 червня (сонцестояння)       50°                                       230°

22 вересня (рівнодення)        90°                                       270°

21 грудня (сонцестояння)        30°                                       210°

28 січня                                        60°                                      240°

1 травня                                        75°                                      255°

11 серпня                                100°                                      280°

14 листопада                        80°                                      260°

2. Момент часу сходу і заходу Сонця

День                                Час сходу Сонця          Час заходу Сонця

20 березня (рівнодення)           6:00                             18:00

21 червня (сонцестояння)   5:00                             19:00

22 вересня (рівнодення)           6:00                             18:00

21 грудня (сонцестояння)           7:00                              17:00

28 січня                                           5:30                              18:30

1 травня                                           6:00                              18:00

11 серпня                                   5:30                              18:30

14 листопада                           6:00                              18:00

3. Тривалість дня і ночі

День                                  Тривалість дня             Тривалість ночі

20 березня (рівнодення)           12 годин                      12 годин

21 червня (сонцестояння)   21 година 30 хв                 5 годин 30 хв

22 вересня (рівнодення)           12 годин                      12 годин

21 грудня (сонцестояння)        5 годин 30 хв          21 годин 30 хв

28 січня                                             10 годин                       12 годин

1 травня                                             16 годин                        6 годин

11 серпня                                     16 годин                        6 годин

14 листопада                             10 годин                        12 годин

Висновок:

Азимут точки сходу Сонця зменшується від 90° до 30°, а азимут точки заходу Сонця збільшується від 270° до 30°, тобто Сонце сходить все південніше, а заходить все північніше. Це пояснюється тим, що влітку Земля нахилена своїм південним полюсом до Сонця, а взимку - своїм північним полюсом.

Час сходу Сонця змінюється від 5:00 до 7:00, а час заходу Сонця - від 17:00 до 19:00. Це пояснюється тим, що влітку Сонце сходить раніше і заходить пізніше, а взимку - навпаки.

Тривалість дня збільшується від 5 годин 30 хвилин до 21 години 30 хвилин, а тривалість ночі - зменшується від 21 години 30 хвилин до 5 годин 30 хвилин. Це пояснюється тим, що влітку день довше, а ніч коротше, а взимку - навпаки.

Найбільша різниця між тривалістю дня і ночі спостерігається в день літнього сонцестояння, а найменша - в день зимового сонцестояння.

Похожие вопросы
Предмет: Немецкий язык, автор: timurpickur75
Предмет: Физика, автор: darkmaestro
Помогите ПОЖАЛУЙСТА. Нам по физике задали написать эссе на тему "Физика говорит языком математики". Я сделал. Но учительница сказала добавить больше конкретики, формул и т.д. Можете помочь с этим?

"Физика, как наука о природе, нашла свой неотъемлемый спутник в математике. Эти две дисциплины тесно переплетаются, образуя неразрывный союз, ибо "Физика говорит языком математики". Однако, прежде чем мы углубимся в этот уникальный союз, давайте разберемся, почему математика стала неотъемлемой частью физики. Математика, язык чисел и отношений, проникает в самые глубины физических законов. Это не просто средство для измерения и вычислений; математика - ключ к пониманию того, как устроен мир. Законы природы не всегда являются интуитивными, но именно математика предоставляет нам инструменты для их точного выражения и понимания. Возьмем, к примеру, законы Ньютона, описывающие движение тел. Без математического аппарата эти законы были бы словесным описанием, но благодаря математике мы можем точно предсказывать траектории и скорости объектов в движении. Уравнения, построенные на основе математических принципов, преобразуют физические явления в стройные конструкции, где каждый символ имеет свою точную интерпретацию. Однако, несмотря на важность математики, нужно понимать, что она несет в себе лишь потенциал понимания мира. Физика же является тем языком, на котором этот мир разговаривает с нами. Она ставит математические концепции на практику, позволяя нам видеть, как числа и формулы переводятся в реальные явления. Можно провести аналогию с поэзией: математика – это структура и ритм, а физика – это содержание и эмоция. Только в сочетании они создают полноценный образ мира. Подобно тому, как поэты используют язык, чтобы передать свои идеи и чувства, физики используют математику, чтобы выразить законы природы."​
Предмет: Математика, автор: v65rkidu