Question

Написати стислий переказ

Текст: Дід Родим завжди мовчав. Знав Родим тільки глину та звированість по­лум'я в горні, мовчки ліпив свої посудини, кидав на них химерну звивистість барви, обпалював у горні й складав під очеретяним накриттям.

А нащо слова?

Замішував круто глину, кидав добрий вальок на дерев'я­ний вичовганий круг, перед тим розкрутивши його. Потім обережно наближав до шматка глини свої широкі долоні, і глина тяглася вгору, вивищувалася, оживала, з веселою покірливістю йшла за до­лонями. Слова тут були марні.

А вже згодом вступали в дію дідові пальці, мовби вигра­вали на гнучкій глині, і з тої мовчазної музики народжувалися то маленьке горнятко, то високий глек, то місткий збан, то химерна посудина на тонкому стоянці. І все без слів, все мови...

Іноді брався Родим до іншої роботи, не крутився тоді круг, глина кусками лежала на широкій липовій дошці, і ждала доторку пальців, а барви дрімали до часу в надпиляних турячих рогах, розташованих на підставці саме так, щоб до них можна було дотягтися без зусиль рукою, але в такі дні Родим пересувався по хижі з обережністю, він мовби творив мовчазну молитву давнім богам, успадкованим від діда-прадіда. І таки справді з полум'ям Родимового горна виходили на світ давні слов'янські боги, несли співучу багатоманітність барв, і кожна барва мала свій голос і свою мову. Так, що зайвими були звичайні слова з їхньою буденністю

Answer 1

Ответ:

Дід Родим, завжди мовчазний, вміло витворював посудини з глини, надаючи їм химерність кольору та форми. Він обходився без слів, його долоні спілкувалися з глиною, а пальці, наче музиканти, втілювали в життя горнятка та глеки, розкриваючи мову давніх слов'янських богів через мовчазну молитву глиняного мистецтва.