Question

Назвіть напрямки походи вікінгів, їхні завоювання та відкриття. СРОЧНО

Answer 1

Відповідь:

VIII-IX ст. господарями північних морів Європи стали вікінги — воїни середньовічної Скандинавії, які брали участь у походах в інші країни. У Західній Європі їх називали «північними людьми» — норманами, а на Русі-Україні — варягами.

Вікінги — скандинавські воїни-мореплавці, які у VIII—XI ст. здійснювали напади на європейські країни. Водночас — відкривачі нових земель, колоністи й торговці.

Батьківщина норманів — Ютландський і Скандинавський півострови на півночі Європи. Суворі природні умови — гори, густі ліси, бідність ґрунтів і значна висота над рівнем моря — мало сприяли заняттю землероб

Answer 2

Ответ:

Вікінги – це морські розбійники, вихідці зі Скандинавії, які чинили у 9–11 ст. походи протяжністю до 8000 км, можливо, і великі відстані. Ці зухвалі та безстрашні люди на сході досягали кордонів Персії, а на заході – Нового Світу. Епохою вікінгів зазвичай називають період із кінця VIII до початку XI століть. В ті часи багато народів, що жили на берегах Балтійського моря, здійснювали військові походи, але особливим розмахом і заповзятістю серед них виділялися скандинави - датські, норвезькі, шведські та ісландські військові та розбійники. Виділялися кілька напрямів набігів вікінгів. Норвезьким вікінгам було вигідно вирушати до Ірландії, Шотландії та Англії, які були досить багаті, але ослаблені внутрішніми конфліктами. Головним напрямом завоювань датських вікінгів була земля Франків. Щоб позбутися набігів, землі, що тероризуються, почали відкуплятися даниною. Вікінги прямували також до Іспанії та на Середземне море. Мрією всіх вікінгів був напад на Рима, але ця мрія так і не була реалізована. Перші нальоти вікінгів сталися наприкінці VIII ст. Починалося все з грабунків, але невдовзі з'явилися нові можливості. Попередньо придушивши збройний опір місцевих жителів, вікінги бралися до інтенсивної колонізації нових земель. Основною зброєю вікінга був спис. Його зазвичай тримали в одній руці, щоб можна було користуватися щитом. Деякі списи могли завдавати не тільки колючих, а й ударів, що рубають.