есе мій дідусь був черешньою допоможіть написати до завтра
даю 20 балів
Ответы
Тема: "Мій дідусь і черешня"
Вступ:
Започніть есе інтригуючою або особистою анекдотою, що стосується вашого дідуся та черешні.
Зазначте загальну ідею та значення вашого розповіді.
Особисті враження:
Опишіть свої особисті враження від вашого дідуся та його взаємодії з черешнею.
Чому саме черешня стала особливою часткою ваших спільних моментів?
Історія черешні в сім'ї:
Розповідь про те, як черешня стала символом або традицією в вашій сім'ї.
Як дідусь вирощував чи обирав черешню? Чи була це спільна робота сім'ї?
Особливості черешні:
Опишіть, що робить черешню особливою для вас та вашого дідуся.
Які спогади або асоціації пов'язані зі смаком черешні?
Спільні моменти:
Поділіться конкретними спогадами про ті моменти, коли ви разом з дідусем насолоджувалися черешнею.
Які вони були, і чому вони залишаються вам найбільше в пам'яті?
Висновок:
Підведіть підсумки, підкресліть, як черешня та ваший дідусь вплинули на вас і важливість цих спільних моментів.
Залиште читача із задумом або викликом до власних спогадів та цінностей.
Ответ:
«Мій дідусь був черешнею» (Mio nonno era un ciliegio) — одна з найвідоміших повістей італійської дитячої письменниці Анджели Нанетті, видана українською завдяки Видавництвові Старого Лева. Книгу читають і люблять у понад двадцяти країнах. Вона зібрала літературні премії Італії, Німеччини, Франції та Словаччини. Книжка увійшла до міжнародного каталогу дитячих книжок «Білі круки» (The White Ravens), створеного Міжнародною молодіжною бібліотекою в Мюнхені. А у 2003-му авторка отримала Національну премію імені Андерсена як найкраща письменниця Італії.
Марта Цюра, Друг читача
Книга захоплює вже з перших рядків прочитання, адже стиль написання та подачі тексту Анджели Нанетті легкий, простий та зрозумілий.
Оповідь ведеться з уст маленького хлопчика Тоніно. Йому п’ять, він живе у місті з сім’єю — мамою Флелічітою та татом. Поруч з ними мешкають татові батьки — дідусь Луїджі та бабуся Антоньєтта з їхнім злегка пришелепуватим псом Флоппі. Пес Флоппі «був уже якийсь напівпес, бо вони (дідусь з бабусею) ставилися до нього, мов до дитини, яка, до того ж, трохи несповна розуму».
Объяснение: