Предмет: ОБЖ, автор: i7337474

ши його визначення. Яке походження цього поняття? 1 в Хмня К 2 мармур 33 6 P 4 Г 5 B 7 B 8 гаи 9 | M m не виходу на земну поверхню магми. внутрішньої будови Землі розташований ​

Ответы

Автор ответа: Frizzi289
1

Ответ:

Объяснение:

Внутрішня будова Землі

  Ядро – це центральна, серцевинна частина земної кулі; радіус – близько 3500 км; зовнішня частина ядра перебуває в розплавлено-рідкому стані, а внутрішня – в твердому; складається з речовини, схожої на метали (із заліза з домішками кремнію або із заліза і нікелю, є й інші припущення). Температура в ядрі досягає 5 000 0С.

   Мантія – внутрішня оболонка, яка вкриває ядро (з грецької “мантія” – “покривало”); потужність - 3 000 км. Мантія – найбільша з внутрішніх оболонок планети  (83 % об’єму Землі або 4/5); температура від кількох сотень градусів до +2500 0С; верхня частина мантії складена щільними породами, тобто вона тверда. Проте в ній на глибині 50–250 км від поверхні Землі розміщується частково розплавлений шар – астеносфера. Він порівняно м’який і пластичний, як пластилін чи віск. Ця речовина мантії здатна повільно текти і таким способом переміщуватися. Швидкість переміщення дуже невелика – декілька сантиметрів за рік.

    Земна кора – верхній твердий шар нашої планети. Порівняно з ядром і мантією, вона дуже тонка. Товща (потужність) земної кори найбільша під горами – 70 км, під рівнинами вона становить 35–40 км, а під океанами – лише 5–10 км.

Найглибша свердловина (до 15 км) пробурена в Росії на Кольському півострові.

    Кожних 33 м углиб Землі температура підвищується на 1º С.

Земна кора разом з верхньою мантією утворюють оболонку – літосферу.

Похожие вопросы
Предмет: История, автор: jejdndndkdkdm
Предмет: Математика, автор: ilyadruzhinin1806
Предмет: Алгебра, автор: clown6701
Предмет: Литература, автор: danyamarkichev08
Прочти отрывок и укажи верный ответ.
– Кто же и не знал ее? Ах, Дуня, Дуня! Что за девка-то была! Бывало, кто ни проедет, всякий похвалит, никто не осудит. Барыни дарили ее, та платочком, та сережками. Господа проезжие нарочно останавливались, будто бы пообедать, аль отужинать, а в самом деле только чтоб на нее подолее поглядеть. Бывало, барин, какой бы сердитый ни был, при ней утихает и милостиво со мною разговаривает. Поверите ль, сударь: курьеры, фельдъегеря с нею по получасу заговаривались. Ею дом держался: что прибрать, что приготовить, за всем успевала. А я-то, старый дурак, не нагляжусь, бывало, не нарадуюсь; уж я ли не любил моей Дуни, я ль не лелеял моего дитяти; уж ей ли не было житье? Да нет, от беды не отбожишься; что суждено, тому не миновать.
Выделенные жирным шрифтом слова раскрывают личность Вырина как человека
почтительного
трусливого
замкнутого
гордого
открытого
доброго