ПЛАН ХАРАКТЕРИСТИКИ ГЕРОЯ ЛІТЕРАТУРНОГО ТВОРУ 1. Дані про героя ( з якої книги, головний чи другорядний, центральний чи епізодичний). 2. Портрет героя (якщо змінюється, то як?). 3. Вчинки героя.Як вони розкривають його внутрішній світ? 4. Мова героя. 5. Ставлення до героя інших персонажів твору.Чим воно зумовлене, 6. Додаткові художні відомості (деталі, описи, тощо, які характеризують внутрішній світ героя, зміни, які з ним відбуваються). 7. Ставлення автора до свого героя. 8. Ваше ставлення до героя а.чайковського "за сестрою"
Ответы
Дані про героя
Павлусь Судак — головний герой оповідання “За сестрою” Андрія Чайковського. Він є центральним персонажем, бо навколо нього розгортаються події твору.
Портрет героя
Павлусь — п’ятнадцятирічний хлопець, син козака Степана Судака. Він має сестру Ганну і брата Петра, який пішов на Запоріжжя. Павлусь виріс у селі Спасівці на правому березі ріки Самари. Він володіє козацькими здібностями: вміє їздити на коні, кидати спис і аркан, стріляти з лука, орудувати шаблею. Він сміливий, відважний, чесний, любить свою сім’ю і рідну землю. Портрет Павлуся не змінюється протягом твору, але він набуває нового досвіду і знань.
Вчинки героя
Вчинки Павлуся розкривають його внутрішній світ, його характер і патріотизм. Коли татари напали на Спасівку, Павлусь кинувся захищати свою сестру Ганну, але отримав удар по голові і втратив свідомість. Це свідчить про його сміливість і любов до родини. Коли Павлусь отямився, він відв’язав татарського коня і втік зі спаленого села. Він не здався, а намагався врятувати себе і знайти допомогу. Це свідчить про його розум і витривалість. Коли Павлусь дістався до Свиридової могили, де був козацький обіз, він розповів про свою біду і попросив козаків допомогти визволити його сестру і батька з полону. Це свідчить про його відданість і надію. Коли козаки вирішили напасти на татарський кіш, Павлусь погодився йти з ними, хоча був поранений і слабкий. Він хотів боротися за свою сестру і за свою землю. Це свідчить про його відвагу і патріотизм.
Мова героя
Павлусь говорить українською мовою, просто і без прикрас. Він використовує козацькі вислови і прислів’я, наприклад: "Не дай, Боже, такого горя нікому!", "Хто ж знає, що завтра станеться?", "Бог з нами, а хто проти нас?". Він також вживає звертання “батьку”, “дідусю”, “брате”, “товариші”, що показує його повагу і дружелюбність.
Ставлення до героя інших персонажів твору
Павлусь має добре ставлення до своїх рідних і друзів, а вони до нього. Ось деякі приклади: Сестра Ганна любить Павлуся і захищає його перед батьками, коли він забуває про роботу через гру зі зброєю. Вона також дарує йому червону стрічку на щастя. Брат Петро пишається Павлусем і радить йому піти на Запоріжжя, коли виросте. Він також обіймає його, коли бачить його на Свиридовій могилі. Дід Андрій навчає Павлуся козацького ремесла і розповідає йому про славні подвиги козаків. Він також хвалить його за його здібності і характер. Батько Степан любить Павлуся, але іноді докоряє йому за його безтурботність і недбалість. Він також хоче, щоб Павлусь був справжнім козаком. Мати Палажка турбується про Павлуся і хоче, щоб він був здоровий і щасливий. Вона також молиться за нього, коли він втікає від татар. Козаки поважають Павлуся за його сміливість і відданість. Вони допомагають йому, коли він поранений і слабкий. Вони також підтримують його бажання визволити свою сестру і батька. Татари бояться Павлуся і ненавидять його, бо він є їхнім ворогом. Вони хочуть його вбити або захопити в полон. Вони також хитрять і намагаються обдурити його.
Додаткові художні відомості
Автор використовує символіку для підкреслення значення Павлуся як козака і патріота. Наприклад, червона стрічка, яку дарує Ганна Павлусеві, символізує кров, яку проливають козаки за свою землю. Коник, який відв’язує Павлусь від татарського сідла, символізує свободу і незалежність, які прагнуть козаки. Свиридова могила, де знаходиться козацький обіз, символізує славу і честь, які здобувають козаки. Автор використовує кольорову палітру для створення контрасту між різними епізодами твору. Наприклад, в початкових розділах твору переважають світлі і яскраві кольори, які відображають спокійне і щасливе життя Павлуся в селі: “Сонце сяяло, небо було блакитне, а земля зелена”, “Ганна вишивала червоними нитками на білому полотні”. В епізодах з нападом татар і боєм козаків з ними переважають темні і моторошні кольори, які відображають жах і страждання: “Павлусь побачив, як татарський кінь затоптав його матір, а татарин вдарив його батька списом”, Автор використовує порівняння і метафори для показу внутрішніх переживань Павлуся. Наприклад, коли Павлусь втікає від татар, він порівнює себе з птахом, який шукає своє гніздо: “Павлусь летів, як птах, якого вигнали з гнізда”.
Ставлення автора до свого героя
Автор симпатизує Павлусеві і підтримує його боротьбу за свою сестру і свою землю. Автор висловлює своє ставлення через роздуми і оцінки героя. Наприклад, коли Павлусь втікає від татар, автор роздумує про його долю: “Що буде з ним? Чи знайде він свою сестру? Чи повернеться він до свого села?”. Коли Павлусь приєднується до козаків, автор оцінює його як справжнього козака: “Павлусь став одним з них. Він був готовий до бою. Він був готовий до смерті”.
Ваше ставлення до героя
Моє ставлення до Павлуся позитивне і поважне. Я вважаю, що він є прикладом козацького духу і патріотизму. Я захоплююся його сміливістю і відвагою, його любов’ю і відданістю, його розумом і витривалістю. Я співчуваю йому за його біду і страждання.