2. Яке становище займала жінка в Русі-Україні за текстом статей «Руської правди» надрукованих вище?
Ответы
Ответ:
Найважливішим писемним правовим кодексом Київської держави була «Руська правда». Окремі статті цього документа присвячені правам жінок. Так, у 88 статті, зокрема, відзначається: «якщо хтось уб’є вільну жінку, то підлягає такому ж суду, як і вбивця вільного чоловіка». Як бачимо в певній мірі проглядається рівність чоловіка та жінки перед законом, проте ніяк не повне рівноправ’я. На це вказує і те, що в «Розширеній Правді» про вбивство вільного чоловіка йдеться у перших статтях, про жінку – аж у 88; а також уточнення до даної статті: «Але якщо винною була сама вбита, тоді стягнути з убивці пів вири, тобто 20 гривень». Такого уточнення у статтях, які встановлюють виру за вбивство вільного чоловіка, немає. Однак 88 стаття «Руської Правди» недвозначно засвідчує, що чоловік не мав над жінкою «права життя і смерті».
Характерною особливістю давньоруського права було те, що, на відміну від західноєвропейського, воно забезпечувало досить широкі майнові права жінки. Зокрема, у статті 90 «Руської Правди» зазначається: якщо помре вільний селянин-смерд і в його домі залишаться незаміжні доньки, «…тоді виділити на них деяку частину» (майна). Решту успадковував князь. У разі, якщо помре хтось із бояр або дружинників, відзначається в наступній, 91 статті, «…то князь не успадковує. А спадок одержують доньки, якщо синів не залишиться». «Руська Правда» розширеної редакції стверджує, що у жінки і чоловіка могло бути роздільне майно (приватна власність), адже жінка приносила в сім’ю чоловіка придане. У законі обумовлено і право жінки на певну частку майна після смерті чоловіка; беззастережним визнається її право на володіння тим майном, яке чоловік визначив їй за життя: «Якщо дружина після смерті чоловіка не виходить заміж, то на неї виділити частину майна померлого. А тим майном, яке їй чоловік визначив за життя, вона володіє поза спадком». Водночас зазначається: «а до чоловікової спадщини дружині немає справи» [5].
Вищевикладене дає підстави для певних узагальнень. Жінки все ще залишались залежними від чоловіків, їх слово не мало ваги у політичних питаннях, тільки після смерті чоловіка жінка могла перебрати повноваження глави сім’ї. Думка жінки набувала важливості при виборі нареченного, жінка могла вимагати розлучення за певних обставинах. Мала право власності й володіння приданим, а також майном чоловіка після його смерті.
Объяснение:
https://www.lex-line.com.ua/?go=full_article&id=3097