маленький твір на тему яким я уявляю Микиту Кожум'яку не з інтернету
Ответы
Ответ:
Микита Кожум'яка - юнак із загадковим поглядом і великими мріями. Він завжди одягнений у старомодний вишитий одяг, який викликає захоплення у всіх, хто зустрічає його на вулицях маленького села. Микита уособлює тепло і простоту.
Завжди з посмішкою на обличчі, Микита завжди радий допомогти сусідам, чи то прибрати на подвір'ї, чи допомогти в полі. Його очі сяють іскрою цікавості до світу, і він завжди готовий вирушити у невідоме, вдихаючи нове життя в рутину провінційного життя.
Справжній мрійник, Микита вірить у дива та неймовірні пригоди. Його розповіді про фантастичні видіння не перестають захоплювати слухачів і змушують їх повірити в магію повсякденного життя. У його розумінні навколишнього світу немає місця заплутаним реаліям - тільки простота, доброта і непохитна віра в краще завтра.
Микита Кожум'яка - людина, яка робить світ яскравішим, неповторним, вірним своїм переконанням і завжди готовий поділитися своєю унікальною енергією з усіма, кому пощастило з ним познайомитися.
Як зрозумів так і написав
Прочитай спочатку!
Можно як найкращу відповідь?)
Ответ:
Объяснение:
Хто не знає легендарного киянина героя українських казок та билин славетного богатиря-змієборця – Кирила Кожум’яку? Лише він завдяки своїй силі і мужності здатен був врятувати київські землі від страшного змія, пам’ятаєте? Багато українських письменників зверталися у своїх творах до образу цього силача. Вирішив почерпнути натхнення з бувальщини й сучасний дитячий письменник Антон Сіяніка. Але головним героєм його казки став не славетний богатир, а його найменший син Микитка. Слабкий та нерішучий хлопчик, який постійно приходив додому з синцями від своїх однолітків, і не мріяв бути схожим на татка. Тому Кирило вирішив посприяти гідному вихованню малого і привіз того на літні канікули до діда Данила. Але все не так просто… Дід виявився не звичайним пенсіонером, а таким собі гуру магічних та, як на мене, езотеричних наук. Кликали його Майстром. І методика перевиховання та виховання у нього виявилася досить своєрідна. Вона може вміститися у короткий вислів: роби те, що вважаєш за потрібне, але ніщо не повинно шкодити іншим. Якщо ти зазнаєшся, говориш неправду – будеш покараний (самою природою), якщо ж навпаки – допомагатимеш, тим хто в небезпеці, житимеш у гармонії з природою – отримаєш винагороду.Завдяки дідовій школі мудрості Микита поринає у світ чарівних пригод і знаходить справжніх друзів. Та це не звичайні парубки з вулиці, а міфічні істоти, які мешкають у Чудному світі, що існує паралельно з нашим світом. І випробування, які випадають на долю Микити та його друзів: Горинича – гарненького телятка, який несподівано стає Останнім Вогненним Змієм, Рисика – ельфа-лісовичка та Іви – водяної принцеси, набагато складніші від тих, з якими стикався батько хлопчика. Діти –небагато-немало – рятували світ, який намагалася знищити злюща Болотяна Відьма. На їхню долю випало чимало складних і небезпечних випробувань та цікавих пригод. Але всі труднощі лише зміцнили дитячу дружбу і додали кожному з них впевненості у собі. Власне, маємо ще один хеппі-енд. Постійна боротьба Мороку та Світла закінчилася, як і має бути, перемогою останнього. Адже, тільки доброта і любов здатні творити справжні чудеса. До самої кінцівки автор зберігає інтригу, тому хочеться прочитати одразу все, не відкладаючи на завтра.